Закон проти підпалів треба ухвалювати якнайшвидше – екоюристка

Суха спекотна погода може повернутися у будь-який момент, підвищивши знову до найвищої позначки пожежну небезпеку. Тож необхідно якнайшвидше ухвалити закон, який дозволяє ефективно запобігати вогняній стихії й підпалам.

«Зареєстрований нещодавно законопроєкт № 3526 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій» дозволить значно посилити боротьбу з підпалами», - сказала GreenPost голова ЕкоПраво-Київ Галина Левіна.

У законопроєкті є такі важливі речі, як розширення списку уповноважених складати протоколи за «антипожежними» статтями Кодексу України про адміністративні порушення (КУАпП, Адмінкодекс), вимоги до агровиробників давати лад стерні та сухій рослинності на окрайцях ділянок та інші новації.

"Законопроєкт самодостатній. Будь-які спроби «догрузити» його не притаманними функціями – розширити можливості для лісників проводити санітарні рубки, внести зміни до закону про Оцінку впливу на довкілля, скасувати Сезон тиші тощо – лише перевантажать документ і «потоплять» його в безкінечних дискусіях. Питання регулювання рубок тощо треба вирішувати в інших законопроєктах, в інший спосіб", - зазначила юристка.

Деякі косметичні правки усе ж були би доцільними.

«Не варто було залишати у законі Про тваринний світ норму, яка дозволяє проводити «випалювання сухої рослинності або її залишків».  Хоча статтю переформулювали, але суть її залишилася, і випалювання в принципі дозволяється. Це дуже небезпечно, тому варто було би прибрати взагалі. Оскільки невідомо коли й хто розробить порядок, яким це спалювання має регулюватися. Екологічне міністерство у нас з’явиться у кращому разі через пів року. А коли й з’явиться, не факт, що там знайдеться кому це положення писати та проводити через пекло бюрократичних узгоджень», - вважає Галина Левіна.

Щодо розмірів штрафів є пропозиції зробити їх більш реалістичними. А саме – не такими високими, бо користі від кількатисячних штрафів – небагато.

«Добре, що до КУАпП внесли доповнення про відповідальність за цілу низку порушень, які спричиняють або можуть спричинити пожежу. Але штрафи за це, як не парадоксально, завеликі. Реалістичним в наших умовах є стягнення штрафів десь у розмірі одної тисячі гривень. Якщо штраф вищий, то порушник іде з протоколом до суду і оскаржує протокол. Можливостей затягнути процес є безліч, тому в результаті держава взагалі не отримує коштів, а порушник – покарання», - зазначає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

На думку еколога, варто прислухатися до порад практиків.

«Лісники й екоінспектори повідомляють, що у разі призначення високих штрафів порушник вибирає заплатити судовий збір у розмірі 300 грн і судитися до кінця світу. У лісгоспах юристів, здатних боротися у судах, немає. Так само є проблеми у державній екологічній інспекції з юридичними кадрами», - сказав еколог.

Як ми вже писали, сьогодні відсутні чіткі повноваження місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо запобігання пожежам, Національна поліція не має повноважень щодо розгляду справ порушення правил пожежної безпеки в лісах та при виконанні сільськогосподарських робіт.