- Головна
- Новини
- Агро
- Урожай-2020
- Науковці підганяють аграріїв зі жнивами
Науковці підганяють аграріїв зі жнивами
Жарка та волога погода сприяє масовому розвитку бур’янів, хвороб та шкідників на посівах зернових, тому аграріям необхідно оперативно проводити збиральні роботи. Про це заявили у Національній академії аграрних наук України, пише Agravery.
Жарка та волога погода сприяє масовому розвитку бур’янів, хвороб та шкідників на посівах, кажуть науковці. За результатами проведеного моніторингу, на деяких посівах озимих зернових культур спостерігаються хвороби колоса, а саме: септоріоз — 4,5−5%, фузаріоз — 4−5%, борошниста роса — 3,7−5%, оливкова пліснява — 3,9−5,2%.
«Підвищення температури повітря й часті опади і в подальшому будуть сприяти розвитку цих хвороб, тому необхідно оперативно проводити збиральні роботи», — вважають експерти.
Вони зазначають, що у другій та на початку третьої декади липня спостерігалася нестійка за температурним режимом погода зі значними коливаннями добових температур повітря, спекотні дні змінювалися прохолодними. Похолодання в окремих регіонах супроводжувалося дощами різної інтенсивності та кількості, грозами, градом та шквалами.
«Середньодобова температура на 1−6°С перевищувала декадну норму і становила від 17,5°C на заході — до 27°C тепла на півдні. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалась до 30−34°С, на заході — до 26,5°С тепла, мінімальна — у найхолодніші ночі знижувалась до 9−14°С, на півдні — до 15−19°С. Поверхня ґрунту вдень нагрівалася до 57−65°С, вночі — до 6−13°С тепла», — повідомляють науковці.
Таким чином, на сьогодні важливим є питання підготовки ґрунту під майбутній урожай, найголовніше це збереження наявної вологи та накопичення майбутньої.
«Так, за багаторічними даними, кількість опадів, ймовірних у третій декаді липня та в серпні становить біля 100 мм. Якщо цю кількість зберегти від непродуктивних втрат, то створиться сприятлива ситуація для отримання своєчасних сходів, передусім — ріпаку озимого», — пояснили фахівці.
Вчені додають, що виробники мають максимально використати рослинні рештки на потреби ґрунту з метою запобігання подальшого зменшення вмісту гумусу.