Надмірний екранний час пов’язаний зі зниженням когнітивних функцій — науковці

Гаджети плавно увійшли в наше повсякденне життя, слугуючи незамінними інструментами для роботи, навчання та відпочинку. Але хоча вони збагачують наше життя, ми часто не враховуємо потенційний вплив часу перед екраном на наші когнітивні здібності. Про це розповідає Sciencealert.

У новому метааналізі десятків попередніх досліджень науковці виявили чіткий зв’язок між невпорядкованим використанням екрану та зниженням когнітивних функцій.

Отримані результати свідчать про те, що ми повинні бути обережними, перш ніж пропагувати більше часу перед екраном і перед тим, як вводити гаджети в ще більше аспектів повсякденного життя.

Екранний час молоді збільшується

У 2020 році у звіті Інституту освіти Гонські UNSW було зазначено тривожну статистику: близько 84 % австралійських викладачів вважають, що цифрові технології відволікають у навчальному середовищі.

А за даними ABC, нещодавнє опитування австралійських вчителів Beyond Blue виявило, що надмірний час перед екраном є другою за значущістю проблемою для молоді після проблем із психічним здоров’ям.

Незважаючи на зростаюче занепокоєння, більше половини австралійських шкіл прийняли політику «принеси свій власний пристрій». Учні проводять більше часу в Інтернеті, ніж будь-коли раніше, і починають з молодшого віку. Згідно зі звітом Common Sense Media за 2021 рік, діти 8-12 років витрачають на екранні розваги у середньому 5 годин 33 хвилини щодня, тоді як підлітки присвячують цілих 8 годин 39 хвилин.

Зростання використання гаджетів призвело до того, що деякі люди, зокрема діти, підлітки та дорослі, розвивають залежність від екрану. Одним із прикладів є ігровий розлад, критеріям якого відповідають 2–3 % людей.

Що таке «невпорядковане використання екрану»?

Вплив екранів на наші когнітивні здібності, тобто наші навички мислення, такі як увага, пам’ять, мова та здатність розв’язувати проблеми, викликав багато дискусій.

З одного боку, деякі дослідники та репортери стверджують, що використання екрану може мати негативні наслідки, такі як проблеми зі здоров’ям, скорочення концентрації уваги та перешкоди розвитку.

З іншого боку, школи все більше впроваджують технології для підвищення залученості учнів. Технічні компанії також рекламують свої продукти як інструменти, які допоможуть вам покращити свої навички вирішення проблем і пам’ять.

Нещодавнє дослідження намагалося зрозуміти потенційні когнітивні наслідки «невпорядкованої поведінки, пов’язаної з екраном». Це широка категорія проблемної поведінки, яка може включати залежність від екрана та постійне використання екрана, навіть якщо це шкідливо.

Тривожну картину малюють висновки метааналізу 34 досліджень різних форм використання екрану (включно з іграми, переглядом Інтернету, використанням смартфонів і використанням соціальних мереж) і порівнянням когнітивних показників людей із невпорядкованим використанням екрану та тих, хто його не мав.

Відмінності в когнітивних функціях

У цих рецензованих дослідженнях люди з невпорядкованим використанням екрану постійно демонстрували значно нижчі когнітивні показники порівняно з іншими.

Найбільше постраждала когнітивна сфера уваги, і, зокрема, стійка увага, тобто здатність зберігати фокус на незмінному стимулі протягом тривалого періоду.

Друга найбільш помітна відмінність полягала в їх «виконавчому функціонуванні» = зокрема в контролі імпульсів, тобто здатності контролювати свої автоматичні реакції.

Цікаво, що тип активності екрана не вплинув на результати. Тенденція також не обмежувалася дітьми, а спостерігалася в усіх вікових групах.

Чому люди з невпорядкованою поведінкою, пов’язаною з екраном, мають гірші когнітивні функції?

Перше пояснення полягає в тому, що невпорядковане використання екрану фактично призводить до погіршення когнітивних функцій, зокрема погіршення навичок уваги (але знадобиться більше експериментальних і лонгітюдних досліджень, щоб встановити причинно-наслідковий зв’язок).

Якщо це так, це може бути результатом постійного бомбардування алгоритмами та функціями, призначеними для привернення уваги. Відволікаючи увагу назовні, використання екрана може з часом послабити внутрішню здатність людини концентруватися.

Важливо те, що порушення уваги також ускладнює відсторонення від поведінки, що викликає залежність, і тому буде важче розпізнати, коли використання екрану стало проблемою.

Друге можливе пояснення полягає в тому, що люди, які вже мають нижчу когнітивну функцію (наприклад, слабкий контроль над гальмуванням), більш схильні до безладного використання екрану.

Це може бути наслідком безлічі підказок, які викликають звикання, щоби тримати нас прикутими до екранів. Бомбардування ними може ускладнити гальмування використання екрана.

Увага є основою повсякденних завдань. Людям з ослабленою увагою може бути важко встигати в менш стимулюючому середовищі, такому як статичне робоче місце чи класна кімната. У результаті вони можуть звернутись до екрана.

Подібним чином, людям із меншим гальмівним контролем також буде складніше зменшити використання екрана. Це може спонукати їх до проблемної поведінки, пов’язаної з екраном.

Хто повинен нести відповідальність?

Дослідження показують, що люди з порушеною когнітивною функцією зазвичай не здатні контролювати свій час перед екраном.

Багато користувачів із невпорядкованим використанням екрану є молодими, в основному чоловіки залучені до інтернет-ігор, а переважно жінки — до соціальних мереж. Нейрорізні люди також піддаються більшому ризику.

Технічні компанії прагнуть привернути нашу увагу. Наприклад, виконавчий директор Netflix Рід Гастінгс визнав, що найстрашнішим конкурентом компанії є сон.

Водночас дослідникам важко встигати за темпами технологічних інновацій. Потенційним шляхом уперед є заохочення політики відкритого доступу до даних від технологічних компаній, аби дослідники могли глибше вивчати використання екрану та його вплив на людей.

Тимчасом відмова від соцмереж на 15 днів не призводить до гарантованого щастя — дослідження.