Мораторій на експорт лісу залучив величезні інвестиції — заступник голови комітету з питань економічного розвитку у ВРУ

Мораторій на експорт лісу має бути збережений і продовжений на період щонайменше до повного розмінування і відновлення лісистості. Про це розповів заступник голови комітету з питань економічного розвитку у ВРУ Дмитро Кисилевський під час круглого столу «Деревина у відбудові та розвитку України: державна політика, регулювання, цілі зеленого відновлення».

Говорячи про стик екологічної і економічної складової в цьому питанні, посадовець нагадав, що в 2016 році запрацював мораторій на експорт лісу — «дуже важливе стратегічне прямо принципове рішення, яке вдалось українській державі прийняти й відстояти».

На думку Кисилевського, це важливо з кількох причин. Насамперед через те, що зазначений мораторій «зупинив варварську вирубку лісів і знищення екології Карпат — і не тільки Карпат, а й інших лісистих регіонів України». Завдяки дії цього мораторію «зупинилися варварські вирубки, які ми всі спостерігали ледь не в прямому ефірі», і почала відновлюватися лісистість, наголошує посадовець. Із 2016 по 2023 р. обсяги вирубок скоротилися на 30 %, і становити останнього року близько 16 млн м³.

Разом із тим завдяки дії цього мораторію збільшилася ефективність переробки, пояснює Кисилевський. Тобто деревина, яку раніше просто вирубували і відправляли за кордон, завдяки появі переробних підприємств стала перетворюватися на продукцію з більшою доданою вартістю — дерев’яні панелі, плити, меблі, будинки тощо. Зростання деревообробної галузі становило 52 % — на рівні того, що промисловість зростала в середньому на 6 %. Посадовець говорить, що з часу запровадження мораторію деревообробна галузь стала однією з найбільш інвестиційно привабливих галузей української промисловості — саме завдяки тому, що сировина залишилася на внутрішньому ринку: капітальні інвестиції в  деревообробну галузь за 2016-20 рік зросли майже на 90 %.

«Я сам обраний у Дніпрі, і мене масштабними підприємствами складно здивувати — я в принципі розумію, що таке Запоріжсталь чи «АрселорМіттал Кривий Ріг», але коли я побачив, що таке сучасна деревообробка, то, щиро кажучи, був здивований. Бо якщо ви побуваєте на «Кроноспані» в Рівному, то побачите величезне сучасне, дуже високотехнологічне підприємство. Лише одна ця компанія вклала біля 1 млрд євро в економіку України. І це лише один приклад — а є ще компанії «Свіспан», «ОДЕК», є українські великі деревообробні компанії, тому загалом близько 10 млрд євро інвестицій були здійснені в Україну завдяки тому, що вчасно було запроваджено цей мораторій на експорт лісу», — розповідає посадовець.

Він зазначив, що вирубування лісів зменшилося, екологія почала покращуватися, і той обсяг деревини, який залишився в Україні, залучив величезні інвестиції. Проте з початком повномасштабного вторгнення ситуація сильно змінилася — ліс став насамперед стратегічною сировиною для сил оборони. Адже фортифікації, укріплення, бліндажі робляться з використанням деревини. Окрім того, що ближче до лінії зіткнення (на півдні і на сході), то менше цілих вікон — зазвичай замість вікон використовуються суцільні дерев'яні плити.

Окрім того, суттєво погіршилась екологія, бо частина лісів знищена просто фізично.

«Мені доводилося бути там, де Серебрянський ліс — назва є, а лісу майже нема. А ті ліси, які постраждали менше — вони заміновані, забруднені якимись рештками снарядів, інших речовин… Коли ми говоримо про розмінування, ми повинні знати, що це стосується не тільки сільськогосподарських земель – це значною мірою стосується і лісів. Тобто у нас війна дуже сильно вплинула і на стан українських лісів», — зазначає Кисилевський.

На переконання посадовця, мораторій на експорт лісу і з погляду екології, і з погляду економіки треба продовжувати ще як мінімум на 10 років  — «допоки ми не розмінуємо і не відновимо нашу лісистість до середньоєвропейського рівня».

Також, говорячи про відбудову, посадовець підняв питання: якщо ми будемо відбудовувати нашу країну, то як  саме ми хочемо її відбудовувати?

Тому в контексті відбудови дуже важливо зазначити, що чим більше використовувати саме українських матеріалів в процесі відбудови, тим більший у нас буде шанс відновити країну живою. Бо якщо ми будемо використовувати лише іноземні матеріали, то можна поцікавитись досвідом відновлення Боснії і Герцеговини чи інших балканських країн — там можна знайти приклади такі, що ніби будинки цілі, але люди там не живуть — там така стагнація на тридцять років саме тому, що не запустилась економіка. Тому процес відновлення — це колосальна можливість розширити внутрішній ринок дерев’яних будівельних матеріалів на десятиліття наперед із дуже великим ефектом для української економіки», — вважає заступник голови комітету з питань економічного розвитку у ВРУ.

Підсумовуючи, Кисилевський підсумував, що ми маємо захистити інвестиції, зроблені європейськими й українськими компаніями в деревообробну галузь, і забезпечити відновлення з максимальним використанням українських будівельних матеріалів, зокрема дерев’яних — «бо це робота для українських громадян, це податки на нашу оборону».

Більше новин читайте на GreenPost.