Міжнародний день «Спасибі»: сила вдячності, що змінює людину і світ
11 січня у світі відзначають Міжнародний день «Спасибі». Це нагода ще раз замислитися над силою слів вдячності, умінням помічати добро й відповідати на нього щирою взаємністю.
Фото згенероване ШІ
Вдячність — це почуття й усвідомлення цінності добра, допомоги, уваги чи позитивних подій, отриманих від інших людей, життєвих обставин або Всесвіту. Це також бажання визнати це добро і проявити його у словах, жестах, обіймах чи навіть у тихій думці.
Коли людина промовляє слова вдячності, вона усвідомлює, що з нею відбулося щось важливе. Вона дає емоційно-раціональну оцінку події чи стану та зміщує фокус уваги на позитивний досвід.
Давно доведено, що прояв вдячності позитивно впливає на ментальне здоров’я людини: знижує рівень стресу, тривоги та депресії, покращує сон і настрій, а також зміцнює міжособистісні зв’язки в суспільстві. Психологи пояснюють це і з точки зору нейробіології: практика вдячності активує вироблення дофаміну — гормону задоволення, а також окситоцину, який відповідає за соціальні зв’язки та відчуття близькості.
Вдячність у реаліях сьогодення
Ми, українці, живемо в непрості часи, коли наша вдячність поширюється на значно ширше коло людей, ніж зазвичай. Сьогодні вона — особиста й у молитвах — до кожного воїна Збройних сил, військових і цивільних медиків, рятувальників ДСНС, енергетиків, волонтерів, комунальників, залізничників, психологів.... Цей перелік кожен зможе продовжувати самостійно. Ми не можемо сказати «дякую» кожному особисто, але наша вдячність може і має бути у вчинках, посмішках, думках і молитвах, у повазі, тактовності, мові та інтонаціях, у взаємопідтримці, уважності, терплячості та людяності. А ще - умінні керуватися не лише прописаними правилами, які можуть застаріти, втратити не лише актуальність, а й здоровий глузд - але власним індивідуальним підходом до кожної людини чи ситуації. Наше життя стрімко змінюється і ми маємо адаптуватися до нових життєвих вимог, роблячи все можливе для збереження високих стандартів сервісу, які перш за все поважають людину і її гідність.
Вдячність як вибір і позиція
Навчання в укриттях, складні медичні операції, в точу числі й з трансплантації, під час ворожих обстрілів, культурно-освітні заходи, театральні постановки, нові книги про правдиву історію, спортивні досягнення, що прославляють Україну у світі, — це все заслуговує на повагу та вдячність до людських знань, умінь і свідомого вибору.
Слово «спасибі» походить від «спаси Бог» — хіба не цього ми бажаємо нашим воїнам і всім українцям? «Дякую» — від "думати, знати", що, на думку мовознавців, мало означати "Знаю і пам'ятаю про добро, яке мені зробили" - хіба це не про помічати увагу, підтримку, добре слово, розраду.
Як відзначають День «Спасибі»
У цей день у світі проводять флешмоби, тематичні заходи, дитячі активності, дарують сувеніри чи солодощі. Так людям нагадують: не все в житті є даністю лише за фактом існування. Це привід згадати, кому і за що ми можемо бути вдячними: рідним і друзям, незнайомцям, долі, Всесвіту, Богу — за життя, можливості, повітря, воду, сонце, світло; за право жити, навчатися, самовдосконалюватися; за труднощі, які допомагають виходити із зони комфорту, за вміння любити, творити, жити і насолоджуватися життям.
Не менш важливою є вдячність самому собі — за нові знання, досягнення, добрі вчинки чи щирі помисли.
Чи можна навчитися бути вдячними?
Здається, що вдячність — це просто. Проте виховання, рівень освіченості й сформований з дитинства світогляд не завжди дозволяють помічати та проявляти її. Але за бажання вдячність можна розвинути. Передусім, з любові до самого себе. Адже ми вже згадували, що вміння помічати хороше і проявляти вдячність покращують якість і власного життя.
Психологи радять вести щоденник вдячності — щодня усвідомлено фіксувати події, стани й речі, за які ми вдячні. Також важливо вміти приймати вдячність від інших. Серед духовних практик, що допомагають розвивати вдячність, — медитація та молитва.
Вдячність і невдячність: кармічний аспект
Якщо існує поняття вдячності, то є й невдячність — егоїстичне сприйняття благ як належного.
Кармолог Лариса Возна пояснює: "Вдячність з точки зору карми — це енергія, яку ми спрямовуємо на людину, країну чи обставини з бажанням наповнення й процвітання. Сподіваємося, що наш дар (допомога, подарунок, порада) буде людині в радість і викликатиме приємні емоції. Вдячність за це ми можемо отримати навіть у вигляді щасливих усмішок".
Проте, як зазначає кармолог, наш дар — допомога, порада, увага — має бути без очікування надмірної віддачі, і у випадку подарунку не бути занадто дорогим, аби не ставити людину в незручне становище та не заганяти в "кармічні борги".
Невдячність проявляється тоді, коли людина, отримуючи блага, наприклад, продукти, тепло, світло, - починає критикувати й вимагати більшого. Не можемо критикувати і просити більшого, не будучи вдячними за те, що маємо. Людина вдячна - коли вона радіє тому, що є. "З точки зору карми, те, що маємо на цей мормент, це наші напрацювання, те, що можемо отримати - це наша робота сьогодні. На чому ми можемо зосередитися, бути вдячними, і тільки від цього відштовхуватися," - радить Лариса Возна.
Як може вдячність проявитичся в мінусі? Надмірна вдячність може стати тягарем. Людина або зникне, віддалиться, або руйнуватиме вас і ваші стосунки. Не можемо очікувати надмірної вдячності від своїх дарів. Але це вже тема наступних публікацій.
Уміння помічати й бути вдячними навіть за дрібниці формує позитивний погляд на життя, змінює світосприйняття та надихає робити добро. Вдячність не усуває труднощів, але допомагає проживати їх усвідомлено, зберігаючи внутрішню рівновагу, людяність і віру.
GreenPost. вдячний усім своїм читачам за увагу, любов та підтримку!
Більше новин читайте на GreenPost.
