Плавучі АЕС як ключ до декарбонізації та енергонезалежності грецьких островів

Нове комплексне аналітичне дослідження, проведене авторитетним аналітичним центром Deon Policy Institute у партнерстві з Американським бюро судноплавства (ABS), компаніями Core Power та Athlos Energy, засвідчило, що впровадження мініатюрних плавучих атомних електростанцій (ПАЕС) може стати радикальним проривом у розв'язанні хронічних енергетичних проблем Греції. Згідно з висновками експертів, інтеграція таких високотехнологічних об'єктів у національну енергосистему дозволить повністю декарбонізувати так звані непідключені (ізольовані) острови архіпелагу, які наразі критично залежать від брудного, дорогого та логістично вразливого імпорту мазуту та дизельного палива.

За своєю конструктивною суттю плавуча атомна електростанція є мобільною гідротехнічною спорудою або спеціалізованим судном, у корпус якого інтегровано один або кілька ядерних реакторів. Такі станції проєктуються не лише для генерації базової електроенергії та тепла, а й, у разі потреби, для забезпечення прибережних регіонів питною водою через потужні інтегровані системи опріснення. Серцем ПАЕС виступають малі модульні реактори (ММР), які мають відносно невелику потужність, виготовляються як стандартизовані серійні блоки в заводських умовах і транспортуються до місця безпосереднього розгортання у повністю готовому вигляді, що суттєво знижує капітальні витрати та терміни будівництва.

Географічні особливості Греції — зокрема, величезна протяжність берегової лінії та унікальна архіпелажна структура — створюють ідеальні передумови для морського базування атомних об'єктів. Дослідники виділяють кілька ключових стратегічних переваг розгортання ПАЕС у цьому регіоні:

• Оптимізація земельних ресурсів: генерація енергії відбувається на воді, що виключає необхідність постійного землевідведення та усуває будь-яку конкуренцію за земельні ділянки з житловим будівництвом, туризмом, сільським господарством чи наземними відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ);

• Електрифікація морських хабів: ПАЕС здатні ефективно замінити застарілі та екологічно шкідливі дизельні генератори на островах, забезпечити швидку електрифікацію портової інфраструктури та прибережних промислових вузлів, не створюючи при цьому надмірного пікового навантаження на локальні електромережі;
• Гнучкість локації: мобільність платформ дозволяє змінювати їхнє місце розташування залежно від динаміки попиту, що нівелює ризики довгострокового «заморожування» інвестицій у капітальну наземну інфраструктуру;
• Промислова синергія: будучи провідною морською державою світу, Греція володіє потужним суднобудівним потенціалом та унікальним регуляторним досвідом. Близько 75% доданої вартості при створенні ПАЕС припадає на загальностанційну інфраструктуру (Balance of Plant) — сфери, де грецька морська промислова база вже має колосальні технічні компетенції.

Сам концепт плавучого мирного атома не є експериментальним — російська ПАЕС «Академік Ломоносов» успішно перебуває у комерційній експлуатації з 2019 року, а сам сектор спирається на надійний багаторічний технологічний фундамент та регуляторну базу військово-морського флоту, накопичену за десятиліття експлуатації ядерних силових установок на підводних човнах та авіаносцях.

Як зазначив президент Deon Policy Institute Георг Ласкаріс напередодні престижної міжнародної морської виставки Posidonia в Афінах, дослідження не виявило жодних фундаментальних технічних чи юридичних перешкод для реалізації таких проєктів у Греції. Технологія є зрілою та комерційно переконливою. Головний виклик наразі лежить виключно у площині інституційної готовності, політичної послідовності та формування чіткої нормативно-правової і фінансової бази. Старший віцепрезидент та головний технічний директор ABS Патрік Раян також підтвердив готовність класифікаційного товариства допомагати індустрії інтегрувати ці рішення в існуючі міжнародні правила судноплавства. За умов активної державної підтримки та успішного подолання скепсису в суспільному дискурсі щодо безпеки ядерних технологій, перші комерційні плавучі атомні станції можуть розпочати роботу в територіальних водах Греції вже у період між 2035 та 2040 роками.

Більше новин читайте на GreenPost.