Російський комбат визнав, що вони підірвали дамбу Каховської ГЕС (ВІДЕО)

Рівно 3 роки тому, близько 2:50 ночі 6 червня 2023 року, під час повномасштабного вторгнення в Україну, російські окупаційні загони з Дагестану вчинили воєнний злочин – підірвали та знищили греблю Каховської гідроелектростанції.

Станція, яку рашисти захопили ще в лютому 2022-го, була зруйнована зсередини – вибух пошкодив греблю, шлюзи та машинний зал. За лічені години мільйони тонн води хлинули на землі Херсонщини, змітаючи все на своєму шляху. Цей день назавжди вписаний у пам'ять українського народу як день навмисного, організованого знищення природи і людей – екоцид, якому немає виправдання.

У перші дні після катастрофи потужна хвиля води затопила десятки населених пунктів уздовж Дніпра. У зоні лиха опинилися близько 80 населених пунктів, а наслідків затоплення зазнали понад 100 тисяч людей. На підконтрольних Україні територіях загинули 33 людини, 28 отримали поранення, ще понад 40 осіб досі вважаються зниклими безвісти.

Справжні масштаби людських втрат на окупованих територіях і досі невідомі – представники Росії відмовлялися відповідати на запити слідчих ООН. Катастрофа зупинила водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. Без джерела води фактично залишилися 94% зрошувальних систем на Херсонщині, 74% – на Запоріжжі та 30% – на Дніпропетровщині. Внаслідок руйнування водосховища істотно скоротились площі багаторічних насаджень. Аграрний потенціал півдня України, який годував усю Європу, зазнав удару, від якого регіон відновлюватиметься десятиліттями.

Загинула риба, раки та прісноводні молюски, які потрапили у солоне море. Загинули комахи і безліч дрібних організмів – тих самих, що формують ґрунти та забезпечують кругообіг речовин у природі. У затоплених зонах гинули олені, кабани, косулі, борсуки, ласки та інші тварини,  червонокнижні птахи – і все це, можливо, вже не відродиться ніколи. У самому Каховському водосховищі налічувалося не менше 43 видів риб, з яких 20 мали промислове значення. Разом із водою було вимито мільйони тонн мулу, який накрив дельту річки та важливі природні території. Унікальна екосистема дельти Дніпра, яка формувалась тисячоліттями, була похована під товщею бруду за одну ніч.

Забруднення токсичними речовинами поширилось на весь Чорноморський регіон – від Румунії до Туреччини. Із різким викидом прісної води в море риба відійшла далі, залишивши без кормової бази морських птахів – чайок, бакланів, крачок.

Цей злочин посилив загрозу ядерної катастрофи, оскільки наповнюваність ставків-охолоджувачів Запорізької атомної електростанції залежить від рівня води в Дніпрі. За оцінками експертів, руйнування Каховської ГЕС завдало Україні збитків щонайменше на 14 мільярдів доларів США. Економічні втрати відчули не лише українці – зростання цін на зерно, овочі та рибу відгукнулось по всіх європейських ринках, адже Херсонщина та Запоріжжя були справжньою житницею континенту.

Підрив Каховської ГЕС став найбільшою екологічною катастрофою в Європі після Чорнобиля – і показово, що обидві трагедії мають одного організатора: Москву. Чорнобильська АЕС підпорядковувалась Москві, і ключові рішення приймались центральною владою СРСР. Радянська влада свідомо приховувала масштаби катастрофи, КДБ контролював комунікації, а лікарям наказували фальсифікувати діагнози. Та це й не перший раз, коли Москва топила Україну буквально. 18 серпня 1941 року за наказом Генштабу відступаючої Червоної армії було підірвано греблю ДніпроГЕСу, що призвело до руйнівної повені та загибелі близько 100 тисяч людей серед жителів прибережних сіл і радянських військовослужбовців.

Про наміри Сталіна не повідомили ні місцевих жителів, ні партійне керівництво районів, ні навіть військові підрозділи, що перебували на місцях. Москва не зупинилась і у нинішній війні: навесні 2022 року окупанти підірвали дамбу Оскільського водосховища на Харківщині – найбільшого у Східній Україні, площею понад 120 квадратних кілометрів, яке забезпечувало водою Донецьку та Луганську області. Збитки від знищення Оскільського водосховища, за даними Генеральної прокуратури, становлять 39 мільярдів гривень.

А над Печенізьким водосховищем – головним джерелом водопостачання Харкова – авіація ворога скинула шість керованих авіабомб на греблю в селищі Печеніги. Руйнування водної інфраструктури – це не випадковість і не бічний збиток війни. Це зброя. Росія застосовує її свідомо, покоління за поколінням, проти одного й того самого народу. І цьому злочину повинна настати міжнародна відповідь.

Більше новин читайте на GreenPost.