Фітнес-тренер Віктор Мандзяк пропонує лайфхак для схуднення.
«Аби жиp невпинно покидав місце своєї тимчасової (надіюсь) дислокації — бoки, стегна, сідниці -треба реалізувати одну хитру штуку... Центром регуляції aдипозності (кількості жиpу в організмі) є гіпоталамус. Окрім того, ця маленька горошина в нашій голові регулює водний баланс, циркадні ритми і є диригентом ендокринної системи. Маленька горошина, хай їй грець, наділена неймовірною владою в тілі. Щойно ця горошина помітить, що ви на дiєті, щойно вона зауважить, що жиp почав втікати з-під шкіри, то вмикає пронизливу сирену «ГОЛОД», і ви вже біля відкритого холодильника з лікарською ковбасою в зубах», — говорить Віктор Мандзюк.
Отже, для того, аби cхуднути, «треба ту горошину здурити», каже фітнес-тренер.
Він нагадує, що стрес веде до переїдaння. Це відбувається двома шляхами.
Шлях 1.
«Стрес від того, що ваше авто заблокував Сєрий з другого під'їзду, саме тоді, коли ви спішите на поїзд, нічим не відрізняється від реакції організму неандертальця, який змушений задкувати від хижака. Стрес — неспецифічна реакція на загрозу життю. Неспецифічна — означає, що їй байдуже, яка причина того, що ви нервуєте. Вона готує організм до боротьби або втечі від хижого звіра, адже формувалась вона в той час, коли ніхто й не чув про Lexus чи навіть про «шістьорку», — пояснює Віктор Мандзяк.
Фітнес-тренер розповідає, що під час стресу гіпоталамус наказує гіпофізу надати наказ наднирникам виробити кортизол («справжнісінька армія, де є офіцери і солдати»). Кортизол, виділившись у кров, робить гормон ситості лептин невидимим для «головнокомандуювача» — гіпоталамуса. Це називається лептинорезистентність.
«Логічно, що коли гіпоталамум не бачить гормону ситості, він думає, що ви голодні (окрім того, йому здається, що жиру в тілі стало дуже мало), і вмикає шалений апетит. І у вас знову в зубах лікарська ковбаса, яку ви планували втоптати, коли поїзд заскрипить металом і сколихнеться перон», — пояснює Віктор Мандзяк.
Шлях 2.
Стрес — не надто приємне відчуття. Тому щойно гостра стадія завершується, мозок шукає позитиву, аби відновити емоційний стан.
«Мозок вирушає в минуле в пошуку солодких моментів. Він знаходить цей момент: ви, холодильник і лікарська ковбаса. Ще один стимул, аби дістати з торби те, що було призначено для поїздки. Ця реакція загальновідома як «заїдання стресу», — розповідає фітнес-тренер.
Отже, коли ми в стресі, наш мозок приймає помилкове рішення, що прийшов час підкріпитись.
«Тобто тіло їжі не потребує, а психіка хоче. І ця хотілка психіки ще більше покриває тіло жиpом. Яка несправедливість! Хай би психіка сама розраховувалась за свої бажання зайвими кілограмами», — жартує Віктор Мандзяк.
Тому він радить навчитися реагувати на стрес інакше – «ставитись до життя, як до захоплюючої гри, і не сприймати його надто серйозно».
До слова, ми розповідали про чотири способи заспокоїтись: як узяти під контроль негативні емоції.