Догори
Дати відгук

Китай запустив перший у світі промисловий торієвий реактор

Установка потужністю 2 МВт у пустелі Гобі успішно працює з червня 2024 року.

3 хв на прочитання22 Квітня 2025, 22:03
Торієвий реактор Китаю: безпечна та чиста енергія майбутнього. Фото: VCG Торієвий реактор Китаю: безпечна та чиста енергія майбутнього. Фото: VCG
Поділитись:

Китай увійшов в історію атомної енергетики, успішно запустивши та провівши випробування першого у світі промислового торієвого ядерного реактора на розплавлених солях. Установка потужністю 2 мегавати (МВт) розпочала свою роботу в червні 2024 року в самому серці пустелі Гобі. Китайські інженери вже продемонстрували унікальну можливість перезавантаження ядерного палива без необхідності зупиняти реактор, що є значним технологічним досягненням.

Торій розглядається як перспективна альтернатива традиційному урановому паливу. Він здатний виробляти більш чисту та безпечну енергію, залишаючи після себе значно менше радіоактивних відходів і практично унеможливлюючи створення ядерної зброї. За даними Всесвітньої ядерної асоціації, світові запаси торію втричі перевищують розвідані запаси урану, що робить його більш доступним ресурсом. Крім того, процес створення ядерної зброї на основі торієвого реактора є надзвичайно складним і небезпечним з точки зору розповсюдження.

Реактор, розташований у пустелі Гобі, використовує в якості палива фторид торія, розчинений у розплавлених фторидних солях. Важливою особливістю цієї технології є те, що самі розплавлені солі виконують подвійну функцію: не лише містять ядерне паливо, але й виступають в ролі теплоносія, ефективно відводячи тепло та охолоджуючи реактор. Це кардинально знижує ризик розплавлення активної зони, що є однією з головних проблем традиційних ядерних реакторів. Навіть у випадку витоку або серйозної аварії розплавлене паливо швидко охолоне та затвердіє, запобігаючи масштабному розповсюдженню радіації.

Теоретично, торієвий реактор на розплавлених солях є значно безпечнішою та стабільнішою системою, яка може працювати при атмосферному тиску. Це дозволяє використовувати тонші труби та менш масивні захисні конструкції, а також практично виключає ризики катастрофічних відмов, характерні для уранових реакторів, що працюють під високим тиском.

Варто зазначити, що дослідження торію як ядерного палива ведуться ще з 20-х років минулого століття. У Сполучених Штатах Америки активно вивчали конструкцію реактора на розплавлених солях у 1940-1950-х роках, однак згодом відмовилися від цієї технології на користь урану. За словами керівника китайського проєкту Сюя Хунцзе, китайські науковці уважно вивчили всі наявні описи американських експериментів з торієм.

«США зробили результати своїх досліджень загальнодоступними, очікуючи на гідного послідовника. Ми стали цим послідовником. Ми опанували кожну техніку, описану в літературі, а потім пішли далі», — пояснив Сюй Хунцзе.

Китай має значні запаси торієвої сировини, включаючи багату шахту у Внутрішній Монголії, яка, за оцінками вчених, теоретично здатна забезпечити енергетичні потреби країни на десятки тисяч років. Крім того, торієвий реактор вирішує одну з найскладніших проблем ядерної енергетики – утворення великої кількості довгоживучих радіоактивних відходів.

Наразі китайські науковці вже працюють над створенням більш потужного торієвого реактора на 10 МВт, який, як очікується, запрацює на повну потужність у 2030 році. Окрім Китаю, перспективи використання торієвих реакторів також активно досліджуються в Індії, Норвегії та Сполучених Штатах Америки.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Енерго
Фото ілюстративне
Україна наростила потужності зберігання енергії у 254 рази за один сезон
2 хв на прочитанняВчора
Державна підтримка автономної енергетики: нові умови компенсацій за встановлення сонячних панелей та акумуляторів
Енергонезалежність домогосподарств: Кабмін оновив правила кредитування на системи резервного живлення
2 хв на прочитання03 Квітня 2026
Призначено нового заступника Міністра енергетики України
Кадрові ротації в Міненерго: Андрій Чотчиков став заступником Міністра
1 хв на прочитання03 Квітня 2026
Фото ілюстративне
Як нові інтелектуальні модулі допоможуть українцям економити газ та зменшувати викиди
4 хв на прочитання03 Квітня 2026
Енергетичний тупик: чому рішення Кабміну змушує зупинити когенерацію по всій Україні
6 хв на прочитання03 Квітня 2026
Україна розпочинає будівництво власного заводу з виробництва ядерного палива
6 хв на прочитання03 Квітня 2026
Газова незалежність за стандартами ЄС: як нові правила захистять українських споживачів
1 хв на прочитання02 Квітня 2026
Де мій кешбек за пальне? Покрокова інструкція, що робити, якщо нарахування не з’явилося в «Дії»
2 хв на прочитання02 Квітня 2026
Більше з GreenPost
Кабмін збільшив виплати на ремонт насосних станцій та меліоративних систем
Держава компенсуватиме аграріям до 80% витрат на відновлення меліорації
2 хв на прочитання4 години тому
Проєкт «Soul of Soil»: київські заклади та UNITED24 перетворюють вечерю на внесок у гуманітарне розмінування. Фото: Мінекономіки
Столичні ресторани готуватимуть унікальні страви з продуктів із розмінованих полів
2 хв на прочитанняВчора
Компенсації за розведення риби: Кабмін розширив програму допомоги виробникам прісноводної продукції
Державна підтримка рибних господарств охопила всю територію України
2 хв на прочитанняВчора
Львівська компанія під виглядом наукових робіт спустошувала вугільне родовище. Фото: Офіс Генерального прокурора України
П’ять років видобутку замість «досліджень»: на Волині викрили масштабне розкрадання надр
3 хв на прочитанняВчора
Цифрова екологія замість застарілих штрафів: експеримент ПЕК розширять на всю Україну
2 хв на прочитанняВчора
На Чернігівщині ентузіасти створюють самоврядну систему зарибнення та охорони ставків
5 хв на прочитанняВчора
Від профілактики застуди до здоров'я серця: роль вітаміну С у сучасному ритмі життя
2 хв на прочитанняВчора
Інновації та просвіта рятують життя в умовах забруднення мінами
2 хв на прочитанняВчора