Китай став світовим лідером ядерної енергетики: ось чим це загрожує

У 2025 році Китай офіційно вийшов на перше місце у світі за масштабом ядерної енергетики, обійшовши США та Францію. За даними Китайської асоціації ядерної енергетики, у країні експлуатуються, будуються або схвалені до будівництва 102 атомні енергоблоки загальною потужністю 113 ГВт. Це досягнення підкреслює амбіції КНР у сфері енергетики, але також створює нові виклики для людства.

Лідерство у будівництві: 18 років на вершині

Китай утримує першість за потужністю споруджуваних ядерних реакторів уже 18 років поспіль. За інформацією World Nuclear Association (2025), наразі в КНР будуються 28 енергоблоків із сумарною потужністю 33,65 ГВт. Ці проекти є частиною стратегії Китаю зменшити залежність від вугілля та досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року, про що йдеться у звіті Міжнародного енергетичного агентства (IEA, Renewables 2020 Analysis).

Безпека на першому місці?

Китай приділяє увагу безпеці ядерних об’єктів. За даними International Atomic Energy Agency (IAEA, 2024), країна створила найбільшу у світі мережу радіаційного моніторингу, яка охоплює всі АЕС і підтримує рівень радіації в безпечних межах. Китайські реактори накопичили понад 600 реакторо-років роботи без серйозних інцидентів. Утилізація радіоактивних відходів у КНР суворо контролюється: країна розробляє глибокогеологічні сховища, які планує запустити до 2035 року, і співпрацює з Францією для переробки відпрацьованого палива.

Виклики для людства: де криється небезпека

Масштабне нарощування ядерних потужностей Китаєм має як позитивні, так і ризиковані наслідки для світу.

• Екологічний прогрес. Зростання ядерної енергетики може допомогти скоротити глобальні викиди CO₂, адже АЕС є низьковуглецевим джерелом енергії. За оцінками IEA, якщо Китай виконає свої плани, це зменшить залежність світу від викопного палива, що критично для боротьби зі зміною клімату.
• Ризики безпеки. Попри високі стандарти, швидке будівництво 28 енергоблоків підвищує ризик людських помилок. Історія знає приклади аварій, як Чорнобиль або Фукусіма, і хоча Китай демонструє гарні показники, масштабність проектів потребує бездоганного контролю. Якщо щось піде не так, наслідки можуть торкнутися не лише КНР, а й сусідніх країн через транскордонне забруднення.
• Геополітичний тиск. Китай може використати своє лідерство для впливу на енергетичні ринки, пропонуючи свої технології іншим країнам. Це може призвести до залежності від китайських стандартів і технологій, особливо в країнах, що розвиваються, які прагнуть будувати АЕС. Водночас напруженість у відносинах із Заходом може ускладнити міжнародну співпрацю в галузі безпеки й утилізації відходів.
• Проблема відходів. Навіть із планами на глибокогеологічні сховища, накопичення радіоактивних відходів від 102 енергоблоків створює довгострокові виклики. Якщо технології утилізації не встигатимуть за темпами виробництва відходів, це може стати проблемою для майбутніх поколінь у глобальному масштабі.

Китайський досвід у ядерній енергетиці може стати рушієм для сталого розвитку, проте потребує глобальної співпраці. Людству варто уважно стежити за тим, як КНР балансуватиме між амбіціями та безпекою, адже від цього залежить не лише енергетичне майбутнє, а й екологічна стабільність планети. У 2025 році Китай задає нові стандарти, але чи зможе він уникнути ризиків, які можуть «вилізти боком» усьому світу, покаже час.

Більше новин читайте на GreenPost.