Купу гною біля річки прибрали після допису активіста у соцмережі

Прибережну захисну смугу (ПЗС) притоки річки Рось було очищено від небезпечних речовин після того, як на цю проблему звернув увагу співзасновник фонду «Збережемо Рось» Олег Собченко.

«З рубрики "дрібниця, а приємно". Я писав про одного фермера, який влаштував гноянку біля малої річки - притоки Росі. Перший дощ - і з тих куп потече в річку, це очевидно. Сьогодні збирався звернутися до поліції з цього приводу, але перед цим виїхав перевірити: чи не прибрав той фермер після себе. Спрацювала чарівна сила Фейсбуку - купа гною з берега зникла», – написав активіст у ФБ.

Природозахисник звернувся до співгромадян, які також живуть у басейні Росі.

«У разі виявлення забруднення, засмічування водойм чи прибережної захисної смуги, особливо коли відомі винуватці - стукайте до мене в особисті, будемо реагувати», – сказав Олег Собченко.

Він також зазначив, що домовився про співпрацю з правоохоронцями.

«Зустріч з начальником відділення поліції вже була призначена, тож познайомились і домовились про співпрацю в напрямку захисту екології. Про наступні виявлені порушення я не буду одразу писати у Фейсбук, будемо спільно фіксувати, і допомагати державним службам карати забруднювачів, лише тоді висвітлювати», – зазначив активіст.

Начальник управління державного екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Олександр Позняков зазначив, що на такі випадки треба реагувати жорстко.

«В залежності від ситуації для фіксації місця події викликайте правоохоронні органи 102. Потім матеріали передаються на екологічну інспекцію, якщо є особа на яку можливо скласти адміністративний протокол», – сказав представник Екоінспекції.

Судячи з опису ситуації, гній знаходився у прибережній захисній смузі.

Земельний кодекс України (ЗКУ) наступним чином визначає поняття «прибережні захисні смуги» (ПЗС)

Стаття 60. Прибережні захисні смуги

1. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та Інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
2. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

• а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;
• б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
• в) для великих річок, водосховищ на них та озер -100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
• 3. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
• Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
• Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.
• Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Як зазначають автори підручника «Науково-практичний коментар до Земельного кодексу України» А.М. Мірошніченко, Р.І. Марусенко, ця стаття відтворила положення ч. 1 ст. 88 ВКУ (Водного кодексу України).

«Визначення поняття "прибережна захисна смуга" наведене у ч. 1 ст. 61 ЗКУ, ст. 1 ВКУ. Останнє визначення навіть є більш повним; відповідно до нього прибережна захисна смуга - це "частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніжна решті території водоохоронної зони". Щодо поняття та правового режиму водоохоронної зони, співвідношення її з прибережною захисною смугою див. ч. 2 ст. 59 ЗКУ та коментар до неї», – пишуть вони у роз’ясненні.

Щодо правового режиму прибережних смуг вчені рекомендують звертатися до статей 61,62 Земельного кодексу. А також роз’яснюють, чи треба виділяти ці смуги на місцевості.

«До внесення змін до коментованої норми існувала позиція про необхідність "виділення" земельних ділянок під прибережні захисні смуги... На сьогодні двозначність тлумачення норми усунута, смуги, передбачені коментованою нормою, встановлюються "автоматично" в силу положень закону, і дотримання відведення не вимагають», – зазначають фахівці.

Виняток із цього правила стосується лише населених пунктів, де "прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації, а отже - не автоматично, а "за окремими проектами землеустрою"

Визначення розмірів ПЗС для річок та водосховищ повторює частини 2 та 3 ст. 88 ВКУ.

«Нею передбачене існування прибережних захисних смут безпосередньо в силу закону, незалежно від здійснення будь-яких землевпорядних дій чи дотримання якихось формальних процедур. Розмір прибережних захисних смут обчислюється від урізу води в меженний період (період найменшої водності) і під час паводків тощо не змінюється», – вказують автори підручника.

Критерії визнання річок малими, середніми та великими визначені ст. 79 ВКУ.

Як ми вже писали, для того, аби домогтися перевірки порушення екоінспекцією, треба написати офіційне звернення. У зверненні обов’язково треба зазначити наступне: ПІБ, місце проживання, інформацію для зворотного зв’язку, власне, текст самої заяви і, обов’язково, дату і підпис. Для відправки електронною поштою необхідно зробити все те ж саме, надсилати треба відсканований документ. Також треба вказати які саме ваші права порушено, наприклад: «порушено право доступу до водойми» якщо скаржитесь на незаконно встановлений паркан біля води