ІФА-тестування: дорого і примусово чи безкоштовно та добровільно?

Ми вже писали про те, навіщо потрібне масове ІФА-тестування. Проте одна справа – провести сліпе рандомізоване дослідження, щоб з’ясувати, яка частина населення вже перехворіла на COVID-19, а інша – відмова в госпіталізації без тесту на коронавірус. Що відбувається – розбирається GreenPost.

Чому саме ІФА-тестування?

Як відомо, імуноферментний аналіз виявляє комплекс «антиген – антитіло», який виробляється в організмі при ураженні вірусом. Цей метод визначає імуноглобуліни двох типів: M (при гострому процесі захворювання) і G (якщо вже виробилися антитіла до цього захворювання). Він точніший за експрес-тестування, проте не настільки точний, як ПЛР-тести. Тому поки що остаточний діагноз встановлюють лише за результатом ПЛР. А ІФА-тести мали розвантажити систему діагностування COVID-19 та підвищити її ефективність. ІФА-тести значно оперативніші за ПЛР – результат готовий за півтори години, а не за сім. Окрім того, імуноферментний аналіз – не таке дороге задоволення, як полімеразна ланцюгова реакція (у приватних клініках ІФА-тест коштує 580 грн, а ПЛР-тест – 1500). Лише якщо результат ІФА-тесту виявиться позитивним, призначають ПЛР.

За даними Центру громадського здоров’я, на території України робити ІФА-тести може 62 лабораторії. Проте міністр охорони здоров’я Максим Степанов запевняє, що лабораторії для проведення ІФА-тестування встановлені майже в усіх багатопрофільних лікарнях України, а взагалі робити ІФА-тести може будь-яка лікарня будь-якого міста, області та району (а в Києві ще й Національний інститут ім. Шалімова, відсутній у списку ЦГЗ).

Що пішло не так?

Коли людям почали відмовляти у госпіталізації без проведення тесту на коронавірус, не можна було зрозуміти, корупція це чи чергова ініціатива наших можновладців.

На умовах анонімності одна харків’янка розповіла: 

Закон, на який посилаються медики, котрі вимагають тест на коронавірус при госпіталізації, набув чинності 19 травня. Проте у ньому нема вимоги тестувати всіх, хто звертається за медичною допомогою.

«У законі прописано посилене тестування – залежно від медичних показників, а якщо у людини просто перелом чи апендицит, то які ж тут медичні покази для тестування на COVID-19? – говорить Віталій Собкович, керуючий партнер юридичної компанії "Альянс правових сил". – Тому коли людей зобов'язують пройти тести – це дуже зручний спосіб за кошти людей збільшувати показники обсягів тестування».

Однак є ще один документ, котрий дозволяє існування цієї корупційної схеми.

Наказ МОЗ від 20.05.2020 № 1227 «Про затвердження змін до Стандартів медичної допомоги "Коронавірусна хвороба"» (COVID-19) визначає список категорій населення, які підлягають обов’язковому (і відповідно безкоштовному) тестуванню. Це:

• пацієнти з клінічними ознаками коронавірусної хвороби;
• пацієнти з пневмонією;
• особи, що контактували з підтвердженим випадком;
• особи, які потребують планової госпіталізації та/або операції;
• працівники Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби;
• медичні та фармацевтичні працівники.

Решта громадян може зробити тест на коронавірус за власним бажанням і відповідно за власний рахунок.

Що ж робити, коли медичний заклад відмовляє в госпіталізації без тесту на коронавірус, а зробити його можна лише в приватній лабораторії чи клініці? Щоб дізнатися це, ми зателефонували на гарячу лінію Центру громадського здоров’я, проте виявилося, що замість обіцяного з’єднання з оператором там вмикають запис відповідей про те, коли потрібна самоізоляція. А на гарячій лінії МОЗ слухавку взагалі не підняли. Також не спромігся на відповідь Департамент охорони здоров’я КМДА. Найімовірніше, така ситуація виникла не через злочинну змову з приватними лабораторіями, а через низький фаховий рівень нашого медичного керівництва та погану координацію дій усіх причетних органів.

Тому поки що питання «що робити, коли тобі пропонують за гроші отримати безкоштовну послугу, і ти знаєш, що це корупція, але не маєш часу/сил відстоювати свої права» залишається відкритим. І кожен, хто опинився в такій ситуації, вирішуватиме його, як вважатиме за потрібне.

Можливо, те, що тепер МОЗ зіткнувся з COVID-19 безпосередньо, примусить цю установу переглянути своє ставлення до проблеми?