Хвороба Альцгеймера частіше зустрічається у жінок — можливо, у науковців з’явилося пояснення

У США приблизно двоє з кожних трьох людей із хворобою Альцгеймера — жінки, і цю статистику можна частково пояснити тим, що жінки зазвичай живуть довше за чоловіків. Проте дослідники підозрюють, що тут може бути щось більше. Тепер два нових дослідження піднімають можливість складних взаємодій між гормонами та зміненою мікрофлорою кишківника як потенційних факторів, що сприяють цьому. Про це розповідає Science Alert.

У дослідженні, проведеному під керівництвом науковців із Чиказького університету, експерименти на мишах показали, що жіночий гормон естроген значною мірою пов'язаний із накопиченням згустків амілоїдного бета-протеїну в головному мозку, що є ключовою ознакою хвороби Альцгеймера.

Коли у мишей-самок, виведених для розвитку хвороби, подібної до Альцгеймера, порушили мікрофлору кишківника за допомогою антибіотиків, рівень естрогену в їхній крові різко підвищився.

Ба більше, коли мишам запобігли виробленню естрогену, в їхніх мозкових тканинах спостерігалося менше амілоїдних відкладень. Зміни у складі кишкових бактерій також були помічені, коли цим мишам, позбавленим яєчників, давали добавку естрогену для відновлення рівня гормонів.

Враховуючи попередню роботу команди, яка показала, що антибіотики впливають лише на зменшення відкладень амілоїду бета у самців мишей, схоже, що естроген відіграє значну роль у механізмах, що стоять за патологією. Найімовірніше, у поєднанні з мікробіомом кишківника, сумішшю мікроорганізмів у шлунку та з'єднаних із ним трубках.

«Естроген, схоже, є рушієм змін, які ми спостерігаємо при патології Альцгеймера, але ми також знаємо, що мікробіом змінюється. Отже, існує перехресний вплив між цими двома процесами», — говорить нейробіолог Чиказького університету Санграм Сісодія.

У другому дослідженні, проведеному тими ж дослідниками, на мишах випробовувався кандидат у ліки від хвороби Альцгеймера під назвою олігоманнат натрію (або GV-971). Він впливав лише на зменшення відкладень амілоїду бета і зміну мікробіому кишківника самців тварин, а це означає, що у самиць мишей щось — можливо, пов'язане з мікробіомом кишківника й естрогеном — впливає на біологічні маркери, пов'язані з хворобою Альцгеймера.

«У поточному дослідженні ми бачимо, що рівень естрогену завжди впливає на відкладення амілоїду. Якщо забрати джерело естрогену у мишей на дуже ранній стадії, відкладення амілоїду зникає. Це досить дивовижно», — каже Сісодія.

За умови проведення більшої кількості досліджень, результати таких досліджень можуть допомогти нам ефективніше лікувати хворобу Альцгеймера чи переосмислити існуючі практики — варто зазначити, що замісна гормональна терапія часто використовується для підтримання рівня естрогену у жінок в постменопаузальному періоді.

Звісно, припиняти вироблення естрогену теж не є здоровим варіантом, тому дослідники хочуть більш детально вивчити хімічні реакції, які можуть відбуватися, і, можливо, дізнатися більше про те, як хвороба Альцгеймера і кишківник пов’язані між собою.

«Як ці шляхи взаємодіють? І як це призводить до змін у функціонуванні мозку? Це все ще належить з'ясувати», — каже Сісодія.

Обидва дослідження були опубліковані в журналах Scientific Reports та Molecular Neurodegeneration.

Більше новин читайте на GreenPost.