Середа, 28 Жовтня 2020
Догори
Дати відгук

Гроші фонду Covid-19: чи рятують українців від наслідків вірусу?

8 хв на прочитання01 Жовтня 2020, 17:30 335
Поділитись:

Наприкінці вересня у Мінфіні відзвітували про витрати фонду боротьби з Covid-19. За офіційними даними, видатки держбюджету на протидію коронавірусу склали понад 25 млн грн. На що ж пішли ці кошти, та чи дійсно рятують українців в умовах поширення коронавірусу, а ще – про досвід розвинутих країн світу у спрямуванні коштів для протидії Covid-19 розповіли експерти.

Розподіл 25 млн грн фонду – не на користь медичного бюджету

Після початку епідемії «китайського» дива в Україні не сталося. Тут за 12 днів збудувати 2 лікарні, як в Ухані не здатні. У медустановах не вистачає ліжок, на розвиток лабораторій і опорних лікарень перепали копійки, на ПЛР-тести також забракло грошей. Не знайшлося в українському бюджеті і коштів на науку, яка б займалась прогнозуванням, вивчала регіональну здатність українців подолати недугу, чи шукала ліки проти вірусу.

Розподіл 25 млрд грн фонду боротьби з Covid-19 (станом на 24.09.2020):

  • будівництво автошляхів - 10,9 млн грн;
  • запобігання спалахів коронавірусу та фінансову допомогу на випадок безробіття – по 6,63 млн грн;
  • соцпідтримка – 8,3 млн грн;
  • доплата працівникам на ліквідації Covid-19 – 2,5 млн. грн;
  • доплати Нацгвардії, поліцейським та патрулям доріг – 2,4 млн грн;
  • фіндопомога соцстраху – 1,7 млн грн;
  • будівництво приймальних відділень опорних лікарень – 1,7 млн грн;
  • допомога дітям підприємців – 0,8 млн грн;
  • допомога громадянам – 0,8 млн грн;
  • забезпечення лабораторій МОЗ та закупівля засобів індивідуального захисту – 0,5 млн грн;
  • доплати медикам у лікарнях МВС – 0,1 млн грн;
  • повернення коштів на відновлення видатків у сфері фізкультури і спорту – 0,08 млн грн;
  • відновлення видатків держбюджету – 0,08 млн грн;
  • повернення коштів за пробне ЗНО – 0,05 млн грн.

«Лікарі працюють за протоколами і постановами МОЗ, де чітко прописано покази для направлення пацієнта на ПЛР-тести – виражені симптоми хвороби. Абсолютно всім, хто хоче без показів робити ПЛР-тести, забезпечити це у комунальних закладах неможливо. Результати приходять через 3-4 дні. Державні лабораторії працюють і вдень, і вночі, людський фактор – руки, очі втомлюються», – розповіла сімейний лікар Наталія Бігарі.

У турагенціях розповідали, що у приватних лабораторіях були тести, які дофінансовували з держбюджету – по 760 грн. Однак, наприкінці серпня після ажіотажу на дешевий сегмент закордонних путівок такі ПЛР із приватних лабораторій зникли, залишились вартістю від 1 тис. грн.  

«Був попит, і тести закінчились. Зараз туристи бігають містом та шукають, де б зробити ПЛР подешевше», – розповіла керівник однієї з турагенцій Ірина Юхимова. 

У країнах ЄС, як, наприклад, у Німеччині, ПЛР-тести для своїх громадян, які повертаються з-за кордону, роблять коштом держави – у аеропортах. В Україні – прилетів, нема грошей на платні тести – ізолюйся на 2 тижні вдома.

У медустановах із розподілу Covid-фонду обурені. Деякі медики навіть стали звільнятися через недофінансування.

«Немає ліжок у лікарні – хворих з Covid-19 відправляють додому. Згідно протоколу пневмонію не можна лікувати лише таблетками – потрібні внутрішньом’язеві і внутрішньовенні ін’єкції. А хто вдома собі зробить внутрішньовенну ін’єкцію? Мають ходити до хворого сімейний лікар або його медсестра. Але ж держава не передбачила кошти на їхній захист, доплату за такі ін’єкції. Є лікарі, що не витримують – і кладуть заяви на стіл. Україна отримувала допомогу США та ЄС, брала з власного спецфонду, але не подбала про здоров’я нації. Перерозподіл коштів спецфонду на інші сфери – це злочин», – каже сімейний лікар Наталія Бігарі. 

Гроші від медиків на дороги та премії передавали без Рахункової палати

У квітні 2020 року гроші до спецфонду збирали, врізаючи «чутливі» бюджети: з освітян, захисту людей з інвалідністю, пільг та субсидій малозабезпеченим. Контроль за використання бюджетних коштів за призначенням мала б здійснювати  Рахункова палата, розповідає провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов. Однак із Covid-фондом склалося інакше – гроші пішли з МОЗу до Мінтрансу та силовиків, врізаючи втричі медичні напрямки, без ревізії.

«Коли формувався Covid-фонд, відбулося свідоме недофінансування відповідних статей видатків. Наскільки зрозуміло, офіційного контролю видатків з Covid-фонду не здійснювалось. В умовах виборчої кампанії до органів на місцях центральній владі робити це незручно», – сказав Мартинов.  

Допомога США та ЄС в обмін на політичні поступки

Від початку пандемії Україна кілька разів отримувала безповоротну підтримку від США. Гуманітарної допомоги, як маски та засоби для лікарень прислали на $18,3 млн. У прес-службі Держдепартаменту США зазначали, що направляли аби «поліпшити можливості місцевих закладів охорони здоров'я з надання допомоги хворим і боротьби з подальшим поширенням Covid-19», а також щоб пом'якшити соціально-економічні наслідки «враховуючи уражених конфліктом жителів на сході України» (США є стратегічним партнером України у боротьбі з агресією РФ).

Image by Alexandra_Koch from Pixabay

У травні 2020 року Україна отримала пакет допомоги з боку ЄС. Словаччина надіслала захисні маски, дезінфекційні засоби, ковдри та інші предмети. Також у червні до України прилетів гуманітарний вантаж із Китаю – це 50 тис. тест-систем для діагностування коронавірусу, 50 тис. медичних масок, захисні окуляри, безконтактні термометри, медичні захисні костюми та одноразові рукавички. Наприкінці літа надійшли з ЄС 1,2 млрд євро підтримки на економіку в умовах Covid-19.

«Підтримка з боку США та країн ЄС – це не гроші, а маски, дезінфікуючі засоби, ковдри, тести, обладнання для лікарень, тощо. Загалом, обсяги були невеликі. На даний момент немає претензій з боку ЄС та США щодо нецільового використання наданої допомоги. А от 1,2 млрд євро кредитної лінії з ЄС, спрямованої на стабілізацію макроекономічної ситуації, для боротьби з коронавірусом не використовуються. В обмін на ці позичені кошти Україна має здійснити ряд економічних та політичних поступок», – розповідає кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.

Змішування фондів у США та ЄС не практикують

Розвинуті країни світу, створюючи фонди боротьби з коронавірусом, відділяють медицину від економіки, а не роздають гроші на все з одного кошика, як в Україні, розповідає Олександр Хмелевський.

 «Створення окремого фонду для боротьби з коронавірусом є з одного боку піар-ходом, щоб показати зусилля української влади у боротьбі з епідемією, а з іншого – можливістю витрат коштів в обхід бюджету. Допомога у зв'язку з безробіттям розподілялася неефективно, тоді влада витратила 3 місяці, щоб налагодити виплати медикам за лікування хворих на коронавірус. Через неефективне використання коштів, спрямованих на подолання епідемії, не вдалося запобігти розповсюдженню хвороби. Україну накриває друга хвиля коронавірусу, число хворих стрімко зростає, і тепер існує загроза, що медична система не впорається і тисячі хворих залишаться без медичної допомоги», – каже Хмелевський.

У США було створено окремий економічний Covid-фонд, з якого здійснювали фінансове стимулювання споживання. Це дало можливість мінімізувати втрати від вимушеної зупинки економіки. А у ЄС кожна країна-член створювала власні фонди боротьби з пандемією, виключно медичного спрямування, розповідає провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.

«Німеччина більш успішно використала гроші фонду за призначенням на медицину і на підтримку рівня споживання, аналогічні кроки зробила Франція. Але на старті другої хвилі пандемії у країнах ЄС пожвавилась дискусія щодо ефективності використання цих коштів. Водночас, у США, де триває президентська виборча кампанія, Байден закидає Трампу недостатні зусилля, зроблені заради уникнення різкого спаду економіки. Остаточні висновки щодо ефективності використання Covid-фондів у США будуть зроблені після 1 жовтня 2020 р., коли там розпочинається новий фінансовий рік. А у більшості країн ЄС – після 1 січня 2021 року», – розповідає Мартинов

У розвинутих країнах окрім допомоги медицині вживають стимулюючі заходи для підтримки економіки та соціально вразливих верств населення. Зокрема, знижують облікові ставки, запроваджують пільгові кредити та податкові пільги для бізнесу, реалізовують інфраструктурні проекти, допомагають безробітним. Але при цьому – оплачують тестування та лікування від коронавірусу. Останній досвід важливо запозичити Україні. Бо лише подолання епідемії Covid-19 дозволить зрештою запустити процеси в економіці.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.