ГМО: чи варто платити менше

Чи справді напис «Без ГМО» має впливати на наш вибір? «Сучасна газета» вирішила розібратись.

ГМО — це організм, чий генотип (сукупність структур організму, що несуть у собі спадкову інформацію) було певним чином змінено. У сучасному науковому світі існує декілька методів впливу на геном організму — наприклад, внесення чужорідного ДНК або метод штучного злиття клітин.

Окрім основної мети використання методів генної інженерії в сільськогосподарській промисловості — отримання прибутку — є в цьому свої гуманні цілі: адже збільшення врожайності призведе до зниження цін на продукти і дасть свої результати у вирішенні питань голоду у країнах із низьким економічним рівнем. Крім того, генні модифікації в харчовій промисловості застосовують для збагачення певних продуктів необхідними мікронутрієнтами. Наприклад, «золотий рис» — яскравий приклад зміни геному організму, коли у звичайний рис переносять ген, здатний синтезувати бета-каротин, аби збільшити в готовому продукті вміст вітаміну A.

«Його дефіцит щорічно забирає життя від 1 до 2 млн людей. Цифри страшні, і в країнах, де такий рис основна страва, ГМО здатне зберегти не одну дитину від втрати зору або іншого плачевного результату», — запевняє «Сучасна газета».

В Україні ж закон забороняє культивацію рослин зі зміненим геномом. Але більшість із нас хоча б декілька разів помічали в продажі папаю — а це один із найяскравіших представників досягнень генної інженерії. Цю культуру врятували від цілковитого зникнення шляхом додавання їй генів, стійких до вірусу. Це перша трансгенна рослинна. І зараз абсолютно точно не існує папаї з її справжнім геномом. Що ж до сої — «королеви генних мутацій» — то, згідно з неофіційними даними, на українському ринку приблизно 50–60 % сої є генномодифікованою.

Варто розуміти, що мутації в геномі їжі, яку ми споживаємо не можуть вплинути безпосередньо на людський організм, наголошує «Сучасна газета».

«Завдання травної системи людини — розщепити продукти харчування до амінокислот, щоб потім із них же будувати власні тканини. Вид білків не має значення, зміни в ньому також, важлива лише наявність цеглинок, тобто тих видів амінокислот, що не синтезуються безпосередньо організмом. Наголосимо, що для висновків про шкоду чи користь ГМО проводяться сотні досліджень, використовується найсучасніша експериментальна база. І поки немає науково-підтверджених фактів шкідливого впливу генномодифікованих організмів на людське здоров’я», — розповідає «Сучасна газета».

Певною перевагою продуктів, створених у лабораторіях, є зменшена потреба в пестицидах, інсектицидах і гербіцидах. А от про шкоду останніх відомо немало.

«Їх використання в сільському господарстві не піддається сумнівам і точно не контролюється належним чином, звичайні селекційні культури переповнені хімікатами на полках супермаркетів, а ми сахаємося від ГМО», — підкреслює «Сучасна газета».

Також ми розповідали, чи справді треба їсти «щось рідке для шлунку».