Генетик, дослідник старіння та засновник «Школи довголіття» Олександр Коляда вважає, що влада України має взяти за приклад Японію та Швейцарію у питанні продовження віку населення. Про це він сказав в інтерв'ю Укрінформу.
На думку Коляди, у глобальних речах держава має зробити все можливе, пов’язане з доступністю та якістю медицини.
«Якщо уважно подивитися на два великих острівця довгожителів — Японію та Швейцарію, то можна зрозуміти, куди нам слід рухатися. Як показало одне з досліджень, довголіття в Японії більше пов'язане з культурними традиціями та способом життя. А от довголіття швейцарців більше пов'язано з розвитком медицини, оскільки це багата країна з високим ВВП, і її мешканці можуть дозволити багато речей для свого здоров'я», — заявив генетик.
Він вважає, що в Україні «змінити культурні традиції складно, хоча теж було б непогано, тому розвиток медицини — це очевидний шлях. Існує конкретна шкала, за якою визначають, наскільки ефективно працює медицина на основі всіх коштів, які на неї виділяються. У США, наприклад, дуже багато грошей витрачається на медицину, але її ефективність низька у порівнянні з цими витратами.
Тому потрібно знайти ті країни, для яких кожна вкладена копійка результує як додатковий рік життя — і повчитися у них. У цьому переліку є багато європейських країн і деякі азійські».
«А щодо порад, — зауважив Коляда, — є дуже прості, але дієві речі. Наприклад, можна знизити серйозно смертність від гіпертонії за допомогою пропаганди низького споживання солі. Це шлях, який не потребує грошей — тобто не треба купувати препарати, створювати додаткові ліжка, а слід просто спілкуватися з людьми та говорити, що солити треба втричі менше, ніж ми це робимо в середньому в Україні».
Також він зауважив, що йому дуже подобається ідея податків на шкідливі продукти.
«Чому у нас є акцизи на сигарети, на алкоголь, але немає акцизів на газовані напої, наприклад? Чому не можна гроші, які надходять за кожну куплену пляшку газованої води, направляти на підтримку медицини, яка з її впливом напряму пов'язана. Люди повинні знати, що пити газовані напої (не будемо називати торгові марки) — це шкідливо. Вони перебувають у деякій омані, коли думають, що якийсь солодкий сік — це корисно або що торгова марка газованої води підтримує здоровий спосіб життя, спонсоруючи чемпіонат з футболу. Шкода від сигарет, алкоголю та газованої води не дуже відрізняється. Тож чому ми не вводимо junk food taxes? Насправді в держави є всі можливості, аби прийняти розумні рішення, які можна реалізувати з мінімальними видатками, без необхідності складних реформ, і які дадуть виразний ефект у збільшенні тривалості життя», — переконаний він.