Прип'ять розкопують за декілька кілометрів від реактору - екологи звернулися до Зеленського
Днопоглиблення ведеться на основі неповного аналізу рівня радіації і без детальних досліджень. Чотири з восьми ділянок днопоглиблення знаходяться лише в декількох кілометрах від залишків чорнобильського 4-го реактора
Українське Полісся. Фото з сайту https://savepolesia.org/(© Daniel Rosengren / FZS)
Провідні європейські екологічні організації направили відкритого листа президенту України Володимиру Зеленському. У своєму зверненні вони висловлюють серйозне занепокоєння початком будівництва мегаканалу Балтика-Чорне море (проєкт Е40).
«Ми пишемо, щоб висловити своє дуже серйозне занепокоєння з приводу днопоглиблення річки Прип’ять у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Враховуючи, що ці роботи фактично є першим кроком у реалізації міжнародного проекту внутрішнього водного шляху E40, ми закликаємо Вас припинити роботи, щоб захистити українців від радіаційних ризиків та здійснити комплексну стратегічну оцінку ризиків та переваг внутрішнього водного шляху E40 щоб отримати дані для стратегічного рішення щодо цього проекту», - ідеться у листі.
Лист підписали BirdLife Europe and Central Asia, Wetlands International – European Association, WWF Central & Eastern Europe (WWF-CEE), одинадцять природоохоронних організацій Польщі , ВВФ-України та коаліція європейських НУО «Збережемо Полісся» (Save Polesia), до складу якої входять, зокрема, Національний екологічний центр України та Українське товариство охорони птахів.
Приводом для занепокоєння екологів стали роботи, які проводить ТОВ «СОБІ» на замовлення державного підприємства Асоціація морських портів України, яке у свою чергу напряму підпорядковується Міністерству інфраструктури України.
Днопоглиблення фактично вже проведене на восьми ділянках. Замовники робіт намагаються не афішувати, що ця робота проводиться не лише у рамках відновлення двостороннього водного шляху між Україною та Білоруссю, а є також першими кроками набагато більш масштабного проекту E40.
Чотири з восьми ділянок знаходяться лише в декількох кілометрах від залишків чорнобильського 4-го реактора, де рештки найбільшої у світі ядерної катастрофи приховані в заболоченому руслі річки. Днопоглиблення ведеться на основі неповного аналізу рівня радіації і без детальних досліджень.
«За даними незалежного наукового дослідження французької організації ACRO, є потенційна загроза поширення небезпечних речовин вниз за течією від місця робіт. Через що 28 мільйонам людей, які залежать від Дніпра у плані води і їжі, можуть бути створені підвищені радіаційні ризики, якщо будуть продовжуватися днопоглиблювальні роботи в Чорнобильській зоні відчуження. Крім того, річка Прип’ять та Київське рукотворне море стануть постійними джерелами радіоактивних забруднювачів, оскільки для забезпечення успішного функціонування водного шляху Е40 буде необхідне виконання щорічних днопоглиблювальних робіт. Це може привести до забруднення систем водопостачання 8 мільйонів людей, зокрема й населення Києва, водночас зрошення та використання видобутого ґрунту у сільському господарстві може призвести до зараження сільськогосподарських культур, від яких залежать 20 мільйонів українців», - повідомив GreenPost один з підписантів листа, голова НЕЦУ Руслан Гаврилюк.
Аріель Бруннер (Ariel Brunner), старший керівник з питань політики для Європи і Центральної Азії міжнародної природоохоронної організації «Birdlife International», попереджає, що «викопувати радіоактивний матеріал і відправляти його вниз по річці в густонаселені райони є безвідповідально».
«Дійсно, весь шлях E40 – це непродуманий та потенційно руйнівний проект, який просувається вперед, повністю ігноруючи законодавство про СЕО – стратегічну екологічну оцінку та ОВД – оцінку впливу на довкілля. Запланований водний шлях E40 – це судноплавне сполучення довжиною 2000 км, яке має поєднати Балтійське море з Чорним. Транснаціональна ініціатива польського, білоруського та українського урядів Е40 подається її прихильниками як нова комерційна магістраль між портами Гданськ (Польща) та Херсон (Україна), яка залучить інвестиції та створить нові робочі місця. Проте, техніко-економічне обґрунтування проекту 2015 року було неповним у різних аспектах, зокрема й у розгляді екологічних питань. Участь громадськості також не була врахована, а альтернативи для досягнення стратегічної мети щодо кращого вантажного сполучення між Чорним і Балтійським морями недостатньо вивчені», - зазначає один з авторів звернення, виконавчий директор Українського товариства охорони птахів Олег Дудкін .
Полісся – найбільша в Європі дика місцевість водно-болотних угідь, що охоплює масивні торфовища, які здатні поглинати вуглець, і які є найважливішими середовищами існування для зникаючої європейської дикої природи. Пропозиції Е40 включають випрямлення, поглиблення, запрудження та днопоглиблення річок в деяких найбільш чутливих частинах Полісся. Ці зміни кардинально змінили б режим повені в районі.
Окрім загрози порушення та перерозподілу радіоактивних відкладень, водний шлях Е40 пересушить річки, пошкодить ландшафти та негативно вплине на дику природу, і знищить засоби існування місцевого населення. Цей регіон має величезний потенціал в галузі екотуризму та можливостей зеленого розвитку, які також будуть підірвані, якщо розпочнеться будівництво Е40. Зміни гідрологічного режиму регіону також можуть пересушити торфовища Полісся, перетворивши важливий поглинач вуглецю на серйозне джерело вуглецю.
Немає сумніву, що Україна потребує покращення транспортних зв’язків із сусідами та країнами, які розташовані далі, зокрема з Європейським Союзом, але водний шлях Е40 – не єдиний варіант. Будівництво E40 буде надзвичайно дорогим, особливо польська та білоруська ділянки. За поточними оцінками початкові інвестиції становлять понад 12 мільярдів євро. З огляду на високі екологічні, соціальні, технічні та юридичні ризики є велика ймовірність того, що фінансування цих ділянок не буде забезпечено, а без них українська частина проекту матиме мало сенсу.
Транспортування вантажів внутрішнім водним шляхом E40 буде повільнішим, дорожчим, менш надійним та ще й завдаватиме більшого забруднення довкіллю, ніж електрофікована залізниця , тому будівництво E40 не має сенсу. Натомість пріоритетом має бути інвестування у наявну залізничну мережу, яка з’єднує Балтійське та Чорне моря. Урядам слід модернізувати пункти перетину кордонів, збільшити пропускну спроможність і швидкість руху потягів, та поліпшити логістичну інфраструктуру для ведення транскордонної торгівлі.
Як ми вже повідомляли, іменем президента прикривають небезпечні роботи в Чорнобильській зоні. Зокрема, перший заступник міністра Дмитро Абрамович посилається на "пункт 8 Плану заходів з реалізації домовленостей, досягнутих у ході зустрічі президента України В. О. Зеленського та президента Республіки Білорусь О. Г. Лукашенка в рамках участі у Другому форумі регіонів України та Білорусі (4 жовтня 2019, м. Житомир)".
При цьому автори листа-відповіді скромно замовчують, що ідеться не просто про роботу земснаряда на десятку піщаних перекатів, а про початок будівництва мегапроєкту - міжнародного водного шляху "Гданськ-Херсон", він же - Балтика-Чорне море (Е40). Цей шлях не можна прокласти ніяк інакше, як через Зону, через Прип’ять та Київське море.
