Догори
Дати відгук

Дніпровські водосховища себе не виправдали: ні риби, ні електрики

Штучні моря вимагають значних коштів на підтримання їхньої роботи

2 хв на прочитання25 Липня 2020, 12:14
Київське водосховище. Фото зі сторінки Ірини Мацун Київське водосховище. Фото зі сторінки Ірини Мацун
Поділитись:

Штучні водойми вимагають величезних коштів на підтримання їх у екологічно прийнятному стані. Про це під час пресконференції “Які будуть наслідки поглиблення Прип’яті у Чорнобильській зоні без оцінки впливу на довкілля?” сказав доктор біологічних наук Сергій Межжерін.

Зокрема, він критично висловився щодо доцільності будівництва каналу Балтика-Чорне море (Е40).

«Природа намагатиметься повернути це усе у висхідну позицію, діяти за своїми законами, і ці природні зміни, відкати до початків треба буде знову грубо відкопувати, відгороджувати, підсипати, підчищати тощо. Шалені гроші на це підуть, просто шалені», - розповідає біолог.

Прикладом недоцільності грубого втручання у природу можуть слугувати дніпровські водосховища.

«Коли їх створювали у 1950-х, то казали, що буде море риби, море електроенергії, буде транспорт ходити усім Дніпром, що південні степи заповнимо водою і буде чудове зрошуване землеробство тощо. І де воно усе? Нічого немає. Електроенергії немає, вона уся іде на обслуговування самих водосховищ – на відкачку води з зон підтоплення і на закачування у водосховище тих річко, гирла яких опинилися нижче рівні водосховища. Риби зараз менше, ніж було у незарегульованій річці. Сільське господарство виживає завдяки зовсім іншим речам», - підкреслює Сергій Межжерін.

Як ми вже писали, в Україні ось-ось почнеться реалізація першого етапу будівництва гігантоманського проєкту – каналу Балтика-Чорне море, який у певних колах також відомий як проєкт Е40. Цим етапом має стати днопоглиблення річки Прип’ять. При цьому ні весь проєкт Е40, ні його перший етап не проходили ні оцінки впливу на довкілля, ні якихось серйозних екологічних, економічних, соціальних експертиз.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко