Заборона ЗЗР може обвалити український агросектор на $4,3 млрд

Питання імплементації європейських вимог щодо засобів захисту рослин (ЗЗР) та переходу на європейський перелік діючих речовин стало чи не найгарячішою темою в українській аграрній спільноті. Це питання має стратегічне значення, оскільки від нього залежить не лише продовольча безпека України, а й наша здатність залишатися глобальним постачальником продовольства в умовах, коли до 2050 року світове виробництво має зрости на 50%. Про це пише Interfax-Україна, інформує GreenPost.

За даними FAO, від 20% до 40% потенційного врожаю щороку втрачається через шкідливі організми. Оскільки збільшення площ ріллі неможливе (сучасні регуляції, як-от EUDR, забороняють дефорестацію), єдиний шлях — інноваційні технології, зокрема ефективні ЗЗР.

Системні ризики одномоментної заборони

У 2025 році три великі дослідження, проведені Smart Country (ВАР), НУБіП (ЄБА) та HFFA Research (УКАБ), незалежно одне від одного дійшли спільного висновку: ризики одномоментної заборони діючих речовин суттєво недооцінені.

• 10 млн га під загрозою: Близько 10 млн га із 24,5 млн га щорічно зайнятих сільгоспкультур опиняються під прямою загрозою, якщо буде заборонено діючі речовини, не схвалені в ЄС (це майже кожен другий гектар).
• Економічні втрати: Щорічні втрати врожаю можуть сягнути 14 млн тонн, а економічні втрати — $4,3 млрд. Це призведе до падіння валових зборів на 20%.
• Падіння експорту: Прогнозується значне падіння експорту ключових культур: пшениця –34%, соняшникова олія –34%, ріпак –22%. Це прямий удар по валютних надходженнях та макростабільності України.
• Руйнування агротехнологій: Моделювання показало, що перехід на дорожчі та менш ефективні альтернативи призведе до зростання витрат щонайменше на 20% при одночасному падінні врожайності. Опитування фермерів (1,4 млн га) показало, що 51% не готові до такого переходу.

Для деяких культур частка ключових заборонених засобів може сягати 70–80% (буряк), що фактично означає «вимкнення технології», а не корекцію ринку.

Чому потрібен перехідний період до 2035 року

У публічній дискусії часто ігнорується ключовий факт: жодна країна Європейського Союзу не проходила одномоментної повної заборони сотень препаратів.

• Поступова адаптація ЄС: Євросоюз впроваджував ці зміни поступово. Коли ЄС стикався з відсутністю реальних альтернатив, він масово застосовував екстрені дозволи.
• Системна відсутність замінників: З 2013 по 2024 рік держави ЄС видали 4761 екстрений дозвіл, причому 77% із них повторювалися щороку. Це доводить системну відсутність повноцінних замінників навіть після багаторічної адаптації.
• Неефективність «альтернатив»: Замінники, які пропонуються як альтернатива, часто коштують у 5–7 разів дорожче, працюють слабше, вимагають 2–3 обробки, більше води, техніки й пального, а також збільшують викиди CO₂.

Україну закликають зробити те, на що не пішла жодна європейська країна: заборонити все одразу — без перехідних інструментів і часу на адаптацію, якими ЄС користувався понад десятиліття.

Дискусія про перехідний період до 2035 року — це не політичний торг, а єдиний науково, економічно та технологічно обґрунтований шлях. Україна має право на таку саму адаптацію, яку мали всі країни ЄС, щоб зберегти своє виробництво та глобальну роль у продовольчій безпеці.

Більше новин читайте на GreenPost.