День Європи - євроінтеграція, мир, політика у сфері захисту довкілля, реформи

День Європи — свято, що відзначається 9 травня в Україні, Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на європейському континенті.

9 травня 1950 року було підписано документ, який увійде в історію як «Декларація Шумана» (Шуман -  міністр закордонних справ Франції). Декларація пропонувала створити Європейську спільноту вугілля і сталі. Але обов’язковою умовою для цього було франко-німецьке замирення. Нині вважається, що Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції. Саме тому в ЄС 9 травня відзначається День Європи.

Економічна інтеграція між Францією та Німеччиною згодом поширилася на інші країни Західної Європи. У квітні 1951 року було підписано Паризьку угоду, яка заснувала Європейську спільноту вугілля і сталі. Співзасновниками спільноти були Франція, Федеративна Республіка Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург. Угода вступила в дію вже у 1952 році та була чинною до 2002 року. 

День Європи вперше було визнано святом Радою Європи у 1964 році. Вже у 1985 році Європейські спільноти визнали День Європи святом у ЄС. Дату 9 травня було обрано не випадково, а щоб вшанувати внесок Роберта Шумана в євроінтеграцію. На засіданні в Мілані у червні 1985 року Європейська Рада затвердила День Європи як святковий разом з прапором Європи.  Європейський Парламент визнав День Європи у 2008 році. 

В Україні День Європи почали святкувати ще у 2003 році. Враховуючи події Євромайдану та підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році, це свято набуло не просто символічного значення. У червні 2022 року Україна отримали кандидатський статус ЄС. Нині ключовим питанням є початок переговорів про вступ України до Євросоюзу. 

Наразі країни Європи виступають партнерами України у боротьбі з російським агресором. Особливим фактором, який потребує відновлення, є довкілля.

«Більшість збитків, – майже половина, – це збитки від викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Потім іде забруднення грунтів і водних ресурсів. Тобто 2,2 трильйона гривень – це те, що на сьогоднішній день пораховано. Підрахунки тривають», – зазначив міністр Міндовкілля Руслан Стрілець у січні 2024  року.

Міністр також наголосив, що від бойових дій постраждала майже третина українських лісів.

«На жаль саме ліси були і стають плацдармом активних бойових дій. Збитки українським лісам складають на сьогоднішній день близько 500 млн доларів. Цифра досить приблизна, але поки ми не маємо доступу до всіх лісів. Поки не буде проведено розмінування остаточно верифікацію зробити важко», – додав міністр.

Наразі відомо, що майже 90% лісових пожеж з початку цього року виникли внаслідок російської збройної агресії, загальні збитки від окупації Зони відчуження становлять близько 3 млрд гривень.

Євроінтеграція та довкілля

Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни актуалізувала процес його реалізації, триває обговорення імплементації положень Екологічного договору для України та подальші плани роботи.  Важливо зрозуміти, що адаптуючи українське законодавство до законодавства ЄС, наша країна зможемо втілити в життя переважну частину рекомендацій Екологічного договору для України.

Підсумки роботи України в сфері євроінтеграції зробив міністр Руслан Стрілець.

• В умовах агресії Україна вже 2 роки – активний учасник Кліматичного саміту ООН. Країна відкрила Кліматичний офіс і проголосила 2024 – роком кліматичного діалогу в Україні. Попереду – запуск системи торгівлі квотами на викиди, підготовка України до входження в кордони механізму СВАМ.

• Міндовкілля завершило реформу надрокористування в Україні. Осучаснили правила роботи сектору. Наблизили їх до стандартів ЄС.

• Управління відходами – “маховик” реформи запущено. Наш євроінтеграційний флагман, просування якого блокувалося 10 років. На часі – прийняття законодавства про розширену відповідальність виробника, яке створить можливості для сортування відходів і зробить це нашою новою суспільною нормою. Міндовкілля працює  над залученням інвестицій для будівництва 200+ нових заводів з переробки відходів.

• Реформа лісового господарства – на фінішній прямій. Її відомство проводить з урахуванням найкращого європейського досвіду. Серце реформи – цифровізація.

• Новий підхід до менеджменту у сфері розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду також дає свої результати. Навіть в умовах агресії 2023 рік став рекордно прибутковим для природно-заповідного фонду. Надання якісних послуг та самостійне виробництво – це ті пріоритети, які сприяли росту власних надходжень Нацпарків.

• Реформа державного екологічного контролю – реанімована. Це та реформа, про яку тривалий час дискутували до повномасштабного вторгнення росії. Часу зволікати немає. Інспектори Державна екологічна інспекція України роблять те, що не робив ніхто в світі.

Більше новин читайте на GreenPost.