Прихована екологічна криза: старовинні карти виявили катастрофічне зникнення підводних лісів

Масштабна деградація та повне зникнення гігантських лісів бурих водоростей навколо канадського острова Ванкувер розпочалися задовго до сучасних хвиль спеки. Про це повідомляє NV, яка опублікувала результати детального аналізу екологічного стану Салішського моря, починаючи з 1972 року.

Дослідники ретельно порівняли історичні навігаційні карти, архівні аерофотознімки та підводні зйомки минулого століття із сучасними даними за 2023 рік. Результати виявилися шокуючими. Архівні документи свідчать, що раніше поблизу Комокса та острова Денман зарості бурої ламінарії вкривали понад 5,5 квадратного кілометра (550 гектарів) океанічної поверхні, що вдесятеро перевищує показники, які досі вважалися початковою екологічною нормою для цього регіону. На сьогодні від цих плавучих лісів не залишилося нічого.

Супутниковий моніторинг підтвердив, що катастрофічне зникнення водоростей відбулося у проміжку між 1972 та 1984 роками. Головним чинником вимирання науковці називають антропогенну зміну клімату. Температурні записи з прибережних маяків довели, що вже наприкінці 1970-х років вода в Салішському морі була суттєво теплішою, ніж на початку XX століття, і цей тренд продовжується.

На глибині чисельність холодостійких видів ламінарії та червоних водоростей скоротилася на критичні 60–99%, особливо на мілководді. При цьому заміщення теплолюбними видами флори не відбулося. Це спровокувало масштабну деградацію підводного середовища та гострий дефіцит їжі для ключових промислових риб регіону — лосося, оселедця та окуня.

Автори дослідження наголошують, що людство має спотворене уявлення про «нормальний» стан світового океану. Сучасне суспільство оцінює екологічну ситуацію, беручи за базовий рівень систему, яка насправді вже була глибоко зруйнована ще пів століття тому.

Більше новин читайте на GreenPost.