Догори
Дати відгук

Чи розростуться Олешки і Кицівка на всю Україну?

Пустеля, як природна зона, поки що відсутня в Україні, але може легко утворитись.

3 хв на прочитання17 Червня 2024, 12:38
Кицівські піски
Фото: iGotoWorld Кицівські піски Фото: iGotoWorld
Поділитись:

17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Встановлений 49-ю сесією Генасамблеї ООН у 1995 році, він слугує нагадуванням про нагальну проблему деградації земель та її руйнівний вплив на нашу планету. Цьогоріч Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою проходить під гаслом «Об’єднані заради землі.Наша спадщина. Наше майбутнє».

Опустелювання – це деградація земель у результаті дії різних факторів, включаючи зміну клімату і діяльність людини, а посуха – природне явище, що виникає, коли кількість опадів є значно нижчою звичайних зафіксованих рівнів, що викликає серйозне порушення гідрологічної рівноваги, що несприятливо відбивається на продуктивності земельних ресурсів. Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони.

До початку збройної агресії проти України, серед причин опустелювання вказували надзвичайно високий рівень розораності і деградація полезахисних лісосмуг, а зараз у перелік додалась ще одна. Бойові дії, бомбардування та інші наслідки війни призводять до забруднення ґрунту, занепаду водних об'єктів і втрати родючих земель, ставлячи під загрозу життя та добробут мільйонів людей. Пустеля, як природна зона, поки що відсутня в Україні, але може легко утворитись. Наразі, Україна має дві повноцінні напівпустелі – Олешківські піски 220 тис га на Херсонщині та Кицівські піски 4 км2 на Харківщині.

Обидві напівпустелі виникли як алювіально-піщані відкладення в долинах річок, однак розрослися на більшу площу внаслідок діяльності людей з ХІХ та ХХ століття. Наприклад, хоча піски в пониззі Дніпра існували завжди — вони значно розрослися через перевипас овець барона Фальц-Фейна. В останні приблизно 50 років роль перевипасу в дефляції пісків не є суттєвою, адже головними факторами тут стали безконтрольне утворення автодоріг та раллі-рейди на квадроциклах.

Посухи також не новина для України, особливо на Лівобережжі Дніпра, де через зміну клімату та діяльність людей, масово пересихають річки, ставки, озера, колодязі та джерела. Окрім зменшення кількості опадів та зростання кількості спекотних днів, однією з причин посухи може бути саме людська діяльність — масове викачування води з свердловин, призводить до зниження рівня підземних вод та утворення лійкоподібних воронок депресії — вода буквально опускається все нижче і нижче під землю, через що порушується звʼязок між джерелами та водоймами, які ці джерела живили.

Одна з найбільших воронок депресії знаходиться під Сумською, Полтавською та Харківською областями — наслідки її існування на собі відчувають всі мешканці. Опустелювання та посухи вже зачепили 40% світової території, тож слід активніше з цим боротись. Зберегти рідну землю для майбутніх поколінь, передати її у спадок нащадкам квітучою і багатою – наш святий обов’язок!

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
ФОТО: Чорне море
Міжнародні трейдери залишають Румунію через повернення України в Чорне море
2 хв на прочитаннягодина тому
Фото ЦТС.
Єгипетський порт Айн-Сохна став найглибшою штучною гаванню світу
1 хв на прочитання6 годин тому
На Закарпатті оголошено жовтий рівень небезпеки через туман
Жовтий рівень небезпеки: Закарпаття накриє густий туман у ніч на 22 грудня
1 хв на прочитанняВчора
На станції «Академік Вернадський» народилося 1200 пінгвінят. Фото: Уніан
Рекордний сезон на Галіндезі: українські полярники нарахували понад 700 гнізд із малечею пінгвінів
1 хв на прочитанняВчора
У Карпатах відремонтували притулок для туристів
1 хв на прочитанняВчора
Йоль, Коляда та Сонцеворот: як змінити життя у найдовшу ніч року, поради від кармолога
3 хв на прочитанняВчора
Держрибагентство розпочало масштабну кампанію з розподілу квот на промвилов біоресурсів
1 хв на прочитанняВчора
Скандальний «автобан» до Буковеля: загроза для пралісів ЮНЕСКО та екосистеми Ґорґан
2 хв на прочитання20 Грудня 2025