- Головна
- Новини
- Еко
- Тварини & рослини
- Чому дельфіни не сміються
Чому дельфіни не сміються
Поки депутати б’ють байдики, брати по розуму втрачають глузд і здоров’я у хлорованих басейнах
Image by John Alvarez from Pixabay 
Не ведіться на запевнення, що тваринам у дельфінаріях добре, бо он як вони радісно усміхаються. У цих морських ссавців просто такий вираз морди, що нами він сприймається за посмішку.
Насправді ж тварини у дельфінаріях страждають від шкірних хвороб, гіподинамії та відсутності спілкування з широким колом одноплемінників.
Депутати Комітету з екологічної політики ВРУ неодноразово заявляли про неприпустимість жорстокого поводження з тваринами, у тому числі й з дельфінами. Але реальних кроків для полегшення страждань цих створінь, яких небезпідставно називають нашими братами по розуму за надзвичайно високий інтелект, так і не зроблено.
Морським тваринам – морську воду
Знавці законодавства скажуть, що автор статті помиляється: депутати таки турбуються про дельфінів і закон на їхній захист ухвалили. Принаймні, потурбувалися, щоб у дельфінаріях була не хлорована водопровідна, а справжня морська вода.
Так, це правда. Подібна норма існує у законі “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття” (№ 323-VIII). Тільки підготовлений він не депутатами нинішнього, а попередніх скликань. Закон ухвалений 9 квітня 2015. Авторами законопроєкту є народні депутати позаминулого скликання Ірина Сех та Андрій Тягнибок. Екокомітету 8 (минулого скликання) законопроєкт 323 дістався у спадок як ухвалений у першому читанні ВРУ 7 скликання. Екокомітет 8 скликання швидко підхопив ініціативу колег з попереднього скликання і довів справу до успішного завершення.
Норма звучить так: 2) частину п’яту статті 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» викласти в такій редакції:
"Забороняється використання тварини у кориді, створення та діяльність пересувних звіринців, пересувних зоопарків та пересувних виставок диких тварин, а також діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води".
Це дуже хороший інструмент. Але в умовах корупційної нереформованої судової системи це практично не працює. Додайте сюди беззубий екологічний контроль - проєкт Закону про державний екологічний контроль №3091 з лютого лежить у Комітеті з екополітики. Тож дельфіни продовжують страждати, а спроби їх визволити закінчують безрезультатно.
Невдалий трус у Трускавці
Характерна історія сталася весною минулого року у Трускавці.
«У м. Трускавець з листопада 2017 року діє дельфінарій «Оскар». Власником даного дельфінарію є ТзОВ «Аквадельф». Протягом 2018 року дельфінарій перебував в оренді ФОП Чекурди Юрія Миколайовича – саме спосіб передачі в оренду ТзОВ «Аквадельф» використовував для ухиляння від здійснення перевірок збоку Держекоінспекції», - інформує юрисконсульт Екологія-Право-Людина (ЕПЛ) Наталія Куць.
Ще на початку 2019 року ЕПЛ звернулася до ДЕІ у Львівській області із зверненням про проведення перевірки дельфінарію «Оскар». Держекоінспекція отримала погодження від Мінприроди на проведення перевірки, однак провести перевірку так і не змогла через хитрі бюрократичні прийоми власників дельфінарію, які «перекинули» оренду з одного підприємства на інше і з формальних підстав не допустили екоінспекторів до перевірки.
«Якби у басейнах дельфінарію була природня морська вода, належні умови утримання, усі необхідні дозволи на утримання та використання тварин тощо, підстав для недопуску представників Держекоінспекції б не було. Ця ситуація – приклад того, як «ефективно» в Україні працює контроль та як недоліки у порядку здійснення екологічного контролю використовує бізнес для приховування незаконної діяльності», - говорить Наталя Куць.
Аналогічний недопуск мав місце й у Одесі два роки тому.
«На березі Чорного моря у Одесі діє один з дельфінаріїв мережі «Немо». У дельфінарії експлуатують з метою отримання прибутку щонайменше сім дорослих та двох молодих дельфінів, а також морського лева та морських котиків. Дельфінарій позиціонує себе як місце, де морські ссавці утримуються в належних умовах. Однак, попри таку позицію, у вересні 2018 року дельфінарій «Немо» не допустив на свою територію представників Держекоінспекції в Одеській області для перевірки наявності морської води, дотримання часових обмежень щодо тривалості шоу за участі дельфінів, розмірів басейнів, наявності дозволів на утримування та використання морських ссавців в неволі, законності походження тварин тощо», - інформують юристи ЕПЛ.
Те, що дельфіни живуть не у морській, а хлорованій воді з водогонів, інколи можна зрозуміти навіть без спеціальних аналізів.
«Відомо не про одну ситуацію, коли відвідувачам, а особливо дітям, яких привели на виставу з «дельфінчиками» стало погано у саме від випарів хлору. Задуха, прояви алергії – це тільки зовнішні прояви. А є ще негативні впливи, які можуть відразу не проявлятися. А тепер уявіть собі, як почуваються тварини, які постійно перебувають у такій воді. Морська вода на завжди є навіть у дельфінаріях, які розташовані у приморських містах. Що вже казати про дельфінарії, розташовані далеко від моря. Завозити морську воду ніхто не стане – бо вона тоді виявиться «золотою» за вартістю. А відтворити склад морської води штучно – нереально, що би не казали власники закладів, які мучають дельфінів», - сказав GreenPost біолог Олександр Савицький.
Законопроєкт, який би надійніше захистив дельфінів в умовах сьогодення, з урахуванням наших реалій, був розроблений зоозахисниками і переданий у профільний комітет ВРУ понад рік тому. Але він і досі не зареєстрований.
Депутати, де закони?
І взагалі, за півтора майже року діяльності цього, 9 скликання ВРУ, не ухвалено жодного зоозахисного проєкту. Це змушує зоозахисніків раз по раз виходити на акції протесту. Зокрема, 20 жовтня, у день сесійної роботи Верховної Ради, відбувся пікет низки зоозахисних громадських організацій.
«Ми обурені тим, що брати наші менші залишаються без надійного законодавчого захисту. Одні закони так і не реєструються, інші ніяк не потраплять у порядок денний ВРУ. Так, досі не відбулося друге читання комплексного законопроєкту 2351, який серед іншого передбачає кардинальну – у бік європейських практик - зміну підходів до поводження з безпритульними тваринами, забороняє експлуатацію тварин вуличними фотографами, вводить кримінальне покарання за контрабанду тварин тощо», - сказав GreenPost учасник пікету, екоактивіст Сергій Волков.
Попри доволі холодний день, пікет був велелюдним.
«Я знаю за що я, офісний працівник, готова мерзнути на вулиці. Я впевнена, що країну потрібно рухати в сторону гуманного ставлення до тварин. І таких як я багато, насправді. Зі мною поруч на акціях юристи, журналісти, айтішники, аналітики, водії автівок, фотографи, офіціанти... Та всіх нас об‘єднує віра в те, що Україну можна і потрібно змінювати на краще», - говорить екоактивістка Катерина Сорока.
Зокрема, учасники пікету вимагали ухвалити законопроєкт №2360 щодо заборони хутряних ферм.
«Ситуація із прийняттям зоозахисних законів у нашій країні просто катастрофічна: діючий Парламент просто ігнорує їх. Але подібні законопроекти існують, зокрема мова йде про №2360 щодо заборони хутряних ферм. Та влада просто робить вигляд, що такої проблеми не існує. Тим часом мільйони тварин страждають на хутрових фермах, а зараз якраз настав сезон забою. Тож варварське знищення живих істот триває, хоча депутати давно могли покласти цьому край. Зоозахисники та активісти невтомно нагадують чиновникам про їх обов'язки та справа все ще не рушила з місця», - говорить координатор кампанії ХутроOFF Павло Вишебаба.
Зараз Верховна Рада на канікулах, але робота у комітетах має тривати. Карантин, наприклад, чомусь не завадив цілій групі депутатів від найбільшої владної партії поїхати у передвиборче турне на Донбас. Чому ж робота з розробки та ухвалення зоозахисних законів поставлена на паузу???
Як ми вже писали, депутати досі не ухвалили законопроєкт 2351 у другому читанні.
