Неділя, 25 Жовтня 2020
Догори
Дати відгук

Коли тигри плачуть? Контрабанда триває, фотомучителі процвітають, цирки калічать

Хто блокує ухвалення законів про захист тварин

10 хв на прочитання08 Жовтня 2020, 15:40 1121
Поділитись:

Природоохоронне міністерство заявило, що зробить низку радикальних кроків аби полегшити перебування диких тварин у неволі. Зокрема, заборонять мордування чотирилапих у цирках.

фото зі сторінки громадської організації UAnimals

Радієте? А дарма. Це не про наше міністерство і не про наші цирки. Ідеться про французів. В Україні ж за останній рік жодного зоозахисного закону не ухвалено. Новий парламент попри низку багатообіцяючих заяв, так і не показав дієвого результату у захисті братів наших менших. Ні щодо циркових рабів, ні щодо мучеників дельфінаріїв, ні щодо інших братів наших менших. Понад те, депутати цього, 9 скликання, відправили у сміттєву корзину дуже непоганий законопроєкт, який був ухвалений їхніми попередниками (депутатами 8 скликання) у першому читанні і треба було лише докласти мінімальних зусиль для доведення справи до кінця.

Смерть вовкам, засівання водойм свинцем

Депутати попереднього скликання Анатолій Дирів, Іван Рибак та Павло Дзюблик розробили і навіть устигли провести через перше читання проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни та флори згідно міжнародних угод). Зокрема, він передбачав на виконання Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів заборонити полювання із застосуванням свинцевого шроту на всіх поясах особливого режиму зони санітарної охорони джерел питної води. При цьому полювання із застосуванням металевого шроту дозволялося. Сенс такої заборони – знизити забруднення водойм небезпечним металом та убезпечити птахів від ковтання свинцевих шротинок, бо це може призвести до отруєння пернатих.

фото Івана Русєва

Також цей законопроєкт заступався за вовка, а саме – у відповідності до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) дозволяв регулювати чисельність вовка на території України тільки в обмеженій кількості і під контролем.

Image by Alexas_Fotos from Pixabay

18 грудня 2019 вже новий – 9 скликання Комітет з екополітики підтримав колег і рекомендував цей законопроєкт (у цьому скликанні він має новий номер - 0870) на друге читання. Підготували і затвердили таблицю правок, непоганих, до речі. Наприклад, за пропозицією депутата Олександра Фельдмана заборонялося використання тварин у цирках.

А потім якось усе забуксувало. І нічого про цей зп кілька місяців чути не було. А потім – короткий рядок першого вересня цього вже року на сайті ВРУ: «Знято з розгляду». Ким знято, чому знято – невідомо, деталі сайт не повідомляє. Але за регламентом такі фокуси можуть демонструватися лише за рішенням усе того ж Комітету з екополітики. Чому він різко змінив своє рішення?  Маєте припущення?

Але як би там не було, для законопроєкту це – смерть, це як контрольний у голову. Уся кількарічна робота еко Комітетів двох скликань – у смітник. У вас є слова для того щоб це охарактеризувати? Бо у мене вже скінчилися.

Рух за звільнення жирафів

Близько 50 держав в світі повністю або частково забороняють використовувати в індустрії розваг тварин. Причин тому безліч: жорстокість методів дресирування, неможливість створити належні умови утримання та висока смертність при перевезенні, короткий термін життя «артистів», згубний вплив таких видовищ на психіку підростаючого покоління.

Зоозахисники України теж давно домагаються ухвалення такої заборони. Протягом практично усієї каденції попереднього скликання Верховної Ради тривали дебати щодо змісту та сенсу такого закону. Заважала, зокрема, неузгодженість позицій з профільним міністерством. Навесні 2019 року тривале протистояння Мінприроди та зоозахисників щодо закону про заборону використання тварин у цирках завершилося. Я був свідком того, як на зустрічі в Оргуському центрі міністр Остап Семерак, його заступник Василь Полуйко та представники практично усіх зоозахисних організацій України після дуже відвертої і непростої розмови усе ж домовилися про формат співпраці. Незабаром документ, який влаштовував обидві сторони був готовий. Але парламент 8 скликання розглянути його не встиг.

Зустріч зоозахисників у Мінприроди влітку 2019. Фото Олега Листопада

Восени 2019 зоозахисники передали вже готовий документ новому складу Комітету з екополітики. Шикарний подарунок: реєструй, ухвалюй, святкуй, записуй собі в актив. Але… Але досі цей законопроєкт навіть не зареєстровано. Хоча на початку цього, 2020 року усе було готово і навіть була згода Міністерства культури.

«В держави є політична воля, а в органах влади є розуміння, що ми перестаємо з 2021 року використовувати тварин у цирках. Це питання мусить бути врегульоване законодавчо, тому що в іншому випадку ми ставимо в нерівні умови державні цирки і пересувні цирки. Ми переконані, що закон буде ухвалено, бо є великий запит суспільства», - заявила тодішня заступниця міністра культури Ірина Подоляк.

За даними Мінкульту з цих 317 тварин 96 є у власності держави. Решта – використовується у циркових шоу за угодами з організаціями чи підприємцями, які цими тваринами володіють. Був навіть знайдений певний шлях до вирішення долі «державних» тварин. Мінкультури тоді підписало меморандум з «Фельдман Еко-парк» про передачу тварин з цирку.

Image by Free-Photos from Pixabay

Але президент поміняв уряд і нове керівництво Мінкульту вже нічого про тварин і цирки не говорить. Мовчать і депутати. Триста тварин, які задіяні у циркових шоу, страждають у клітках і на аренах.

Досі не зареєстровано і законопроєкт щодо повної заборони дельфінаріїв, який зоозахисники розробили і також передали у Комітет з екологічної політики.

«Нещодавно показував сину відео, як дельфіни народжують малюків. За розумом ці тварини знаходяться на нашому рівні, а у дельфінаріях з ними поводяться як з рабами. Це неприпустимо і дельфінарії мають бути заборонені. Звичайно, треба знайти спосіб доглянути тих тварин, які вже на сьогодні знаходяться у дельфінаріях», - сказав GreenPost учасник пікету, член ради ГО «Єдина Планета» Євгеній Васюк.

Контрабанда триває, фотомучителі процвітають

Ось уже кілька місяців не відбувається друге читання комплексного зоозахисного законопроєкту 2351. Депутати так довго тягнуть вола за хвоста, що довели деяких зоозахисників до пікету. Два десятка добре мотивованих громадян першого жовтня 2020 вишикувалися під дверима Комітету з екологічної політики ВРУ з вимогою ухвалити нарешті цей законопроєкт.

фото Олега Листопада

Їх не зупинив ні дощ, ні холодний осінній вітер.

«Цей законопроєкт забороняє пропаганду жорстокого поводження з тваринами. У тому числі - бити, вбивати, труїти і калічити безпритульних тварин та застосовувати евтаназію як метод регулювання чисельності безпритульних тварин. За останні 5 років комунальними підприємствами різних міст під виглядом евтаназії було знищено біля 50-75 тисяч безпритульних собак та котів. Законопроєкт посилює кримінальну та адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами і розширює права місцевих рад із захисту тварин від жорстокого поводження», - сказав GreenPost один з організаторів пікету головний координатор громадянської кампанії "Форум порятунку Києва" Віталій Черняховський.

Учасники пікету під Верховною Радою вимагають негайно ухвалити закони на захист тварин. Фото Олега Листопада

Також законопроєкт 2351 має зупинити контрабанду диких тварин і використання тварин вуличними фотографами.

«За останні 10 років в арабські країни контрабандою вивезено 500 тис птахів, також незаконно масово вивозиться рідкісні метелики змії, рідкісні рослини. В літні місяці на узбережжі Чорного та Азовського морів та рекреаційних приватними фотографами незаконно утримується біля 500 рідкісних хижих птахів, сов, а також крокодилів, мавп, черепах, змій. Навіть на Хрещатику біля Пасажу зараз жорстоко експлуатують 2-5 мавп, які скоріш всього було придбано контрабандно», - говорить співзасновник Спілки порятунку Голосієво Михайло Михалко.

фото Олега Листопада

Частина законопроєкту націлена на захист лісів та лісових мешканців. Точніше – була націлена. Весною цього року мені випала нагода узяти участь у нараді, яка відбулася у Комітеті з екополітики. На неї також прийшли велика група чиновників з Держлісагентства на чолі з тодішнім головою агентства Андрієм Заблоцьким. Заблоцький максимально намагався заблокувати усі «лісові» новації зп 2351. Але отримав гідну відсіч і від екоактивістів, і від депутатів-членів Екокомітету. Але ось минуло півроку у розміщеній на сайті ВРУ таблиці правок що зп 2351 вже немає ні права обласних рад обмежувати суцільні рубки у разі небезпеки для довкілля регіону, ні чітких меж охоронних зон для рідкісних тварин та рослин. Хоча ці «радіуси безпеки» вже чудово себе зарекомендували, наприклад, навколо гнізд хижих птахів та чорного лелеки. Тепер ці межі пропонується визначати постановою Кабінету Міністрів, яку ще треба буде розробити. І яка, як свідчить практика, на відміну від законопроєктів буде розроблятися менш прозоро та з більшим впливом дроворубів. Знову виникає питання: яким чином ці правки опинилися у порівняльній таблиці? Хто, коли і яким чином пролобіював їх внесення?

Image by TeeFarm from Pixabay

В Міжнародний день захисту тварин, який відзначається 4 жовтня, голова Комітету з екологічної політики ВРУ Олег Бондаренко пообіцяв на своїй сторінці у ФБ активізувати роботу з ухвалення зоозахисних законопроєктів.

«Комітет з питань екологічної політики та природокористування чекає на відновлення засідання Верховної Ради (днями Рада пішла на карантин на два тижні через коронавірус – ред.) для внесення в зал законопроекту №2351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)» метою якого є впровадження європейський гуманних цінностей та стандартів по відношенню до тварин», - написав Олег Бондаренко.

Наскільки депутати ВРУ, і, зокрема, монобільшості поважають своїх колег з Комітету екологічної політики, а головне – наскільки нинішня Рада поважає права тварин та чи гуманно ставиться до них – незабаром побачимо.

Як ми вже писали, до Червоної книги України занесено майже 550 видів тварин. Одна з головних причин бідового стану цих видів – руйнування, знищення їхніх домівок (місць проживання). Іншими словами, нема тваринкам де вивести потомство, виростити нащадків, висидіти яйця, вигодувати пташенят-звірят.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.