Брюссель розглядає можливість дозволити обмеження на українське зерно у разі «збурень» на ринку — джерело

Європейська комісія працює над новою пропозицією, яка може дозволити східним країнам-членам, таким як Польща та Угорщина, вводити обмеження на імпорт українського зерна у разі «збурень» на ринку. Про це розповідає Euronews.

«Нам потрібно брати до уваги чутливість сільськогосподарських секторів, особливо в сусідніх країнах, які найбільше постраждали. Тому ми шукаємо найкращі способи зробити це, включаючи можливість мати гарантії не лише у випадку порушень Ринок ЄС загалом, а також у разі порушень в одній державі-члені або кількох державах-членах. Ми знаємо, що регіональний вплив українського сільськогосподарського експорту продовольства є дуже нерівномірним по ЄС, що передусім впливає на сусідні країни. І (ми) також шукаємо, як захистити найбільш чутливі продукти», — заявив Валдіс Домбровскіс, виконавчий віце-президент Комісії з питань торгівлі.

Зауваження віце-президента, які перегукуються з інтерв’ю, яке він раніше дав Financial Times, означають поворот Брюсселя, який провів більшу частину 2023 року, рішуче засуджуючи односторонні заборони, які Польща та Угорщина наклали на українське зерно.

У рамках широкомасштабних заходів, ужитих після вторгнення Росії, блок вирішив скасувати мита на український імпорт, зокрема сільськогосподарську продукцію, щоб допомогти зруйнованій війною країні підтримувати її зруйновану економіку.

Україна, один із найпотужніших у світі експортерів соняшникової олії, ячменю, кукурудзи та пшениці, терміново потребувала альтернативного маршруту для вивезення своїх товарів після блокування Чорного моря. Торговельні винятки ЄС мали на меті збільшити транспортування наземним транспортом і звільнити простір для наступних урожаїв.

Але раптова поява безмитних зернових заполонила ринки сусідніх країн, таких як Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія, що викликало гнів місцевих фермерів, які вважали недорогий український імпорт нечесною конкуренцією. Уряди у відповідь запровадили односторонні неузгоджені заборони, які Комісія вважала незаконними, несправедливими та такими, що суперечать принципу солідарності.

Як тимчасове рішення виконавча влада дозволила транзит чотирьох конкретних українських продуктів — пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику — через п’ять східних країн, але не залишаючись на їхніх ринках для внутрішнього споживання чи зберігання.

Схема припинила свою дію в середині вересня, але Польща, Угорщина та Словаччина проігнорували це рішення та знову запровадили національні заборони. Київ обурився і подав позов до Світової організації торгівлі (СОТ) проти трьох держав.

Незважаючи на те, що пізніше Словаччина зробила спроби укласти угоду з Україною, Польща й Угорщина твердо стояли та зберегли свої обмеження. Навіть після обрання Дональда Туска та його проєвропейської коаліції Варшава заявила, що протекціоністські заходи залишаться в силі, щоб захистити польських фермерів від ринкових потрясінь.

Угорщина дала зрозуміти, що заборони залишаються.

«Ми продовжуватимемо застосовувати заборону на імпорт українського зерна й іншої сільськогосподарської продукції, щоб захистити наших фермерів. Транзит — гаразд. Імпорт — ні», — заявив у вівторок міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто.

Домбровскіс не надав жодних конкретних подробиць щодо майбутньої пропозиції, яка, як очікується, буде представлена найближчими днями. Досі незрозуміло, який запас дій матимуть країни-члени на практиці та скільки продуктів вони зможуть заборонити.

Пропозиція продовжить скасування тарифів до червня 2025 року, зазначив Домбровскіс.

Більше новин читайте на GreenPost.