«Білі ворони»: хто такі альбіноси, що це за дивне захворювання, наскільки воно небезпечне й кому загрожує (ФОТО)
Білий колір при альбінізмі — це не забарвлення, а його відсутність.
Зображення згенероване ШІ
Є люди, чия шкіра видається мармуровою, а лляне волосся та погляд їхніх прозорих очей виглядають просто казково. Це альбіноси — носії рідкісного гену, який зазнає спонтанної мутації ще в момент зачаття. 13 червня відзначається Міжнародний день поширення інформації про альбінізм. Що ж це за дивне захворювання, наскільки воно небезпечне й кому загрожує?
Альбінізм (від лат. albus — білий), або ж гіпопігментація — вроджена часткова чи повна відсутність меланіну — пігменту, який відповідає за колір шкіри, очей і волосся. Таким чином, білий колір альбіносів — це насправді не забарвлення, а його відсутність. Причина виникнення альбінізму — спадкове пошкодження тирозинази (ферменту, необхідного для біосинтезу меланіну).
Меланін також є захисним пігментом, який поглинає УФ-промені і не пропускає їх углиб шкіри, тому через його нестачу чи відсутність біла шкіра людей-альбіносів не засмагає і набагато чутливіша до сонячного ультрафіолету, ніж у інших людей. Вона легко зазнає сонячних опіків, через що має дуже високий ризик розвитку раку шкіри та меланоми, тому альбіноси уникають прямих сонячних променів, користуються засобами захисту від ультрафіолету й особливою декоративною косметикою. Крім того, альбінізм часто супроводжується зниженням гостроти зору, іноді косоокістю. При тотальному альбінізмі також рекомендують пити бета-каротин. Вилікувати ж це захворювання неможливо.
Гіпопігментація успадковується за рецесивним геном, який мають батьки. Причому якщо в обох батьків є цей ген, імовірність народження дитини-альбіноса становить 25 %.
Носієм гена альбінізму є приблизно 1 із 70 людей, але гіпопігментація поширена у світі не рівномірно. Наприклад, у Європі 1 народження дитини з альбінізмом припадає на 17000, а в деяких частинах Африки — на 3000.
У східній частині Африки є думка, що дитина-альбінос є примарою європейських колоністів або її мати була з білим чоловіком. У будь-якому разі «поцілованим Богом» приписують магічні властивості, тому дітей-альбіносів тут можуть викрадати для проведення окультних церемоній, оскільки вірять, що частинки тіла альбіносів приносять успіх.
Альбінізм може бути не лише у людей. У тварин він проявляється відсутністю пігменту шкіри, волосяного покриву, пір'я, райдужки ока.
Наприклад, у бджіл альбінізм характеризується відсутністю пігмента в очах. У робочих бджіл ця патологія буває рідко, а спостерігається переважно у трутнів. Іноді зустрічається до 20 % трутнів із білими очима. Білоокі бджоли та трутні погано бачать, тому слабо орієнтуються в польоті чи взагалі не вилітають із вулика.
До речі, знамениті білі ворони справді існують.
У природі є навіть рослини-альбіноси. Альбінізм у рослинах викликаний генетичною мутацією, яка або змушує рослину починати рости, взагалі не виробляючи хлорофілу, або залишає без пігментації тільки окремі фрагменти чи цілі пагони.
Рослини-альбіноси змушені пристосовуватися, використовуючи будь-які способи. Наприклад, оскільки секвоя-альбінос не може нормально фотосинтезувати, то для того, щоб вижити, їй потрібна поруч здорова рослина цього ж виду. Тоді секвоя-альбінос забирає у «товаришки» частину поживних речовин.
Більше новин читайте на GreenPost.
