«United for Nature. Agenda for Ukraine»: інформативно, але без дискусій
1635
Міжнародний довкіллєвий форум «United for Nature. Agenda for Ukraine» (31 січня 2024, Київ) пройшов на доволі хорошому рівні: гарна логістика, адекватні заходи безпеки, високе представництво. Крім самого Міністра захисту довкілля та природних ресурів України Руслана Стрільця, його заступників та керівників департаментів у заході брали участь (виступали з доповідями) очільники Держекоінспекції, Держлісагентства, Держводагентства, Держгеонадр, гендиректор ДП «Ліси України», голова та члени Комітету з питань екологічної політики Верховної Ради України та лідери кількох громадських організацій. На форум звернули увагу і Кабмін, і ОПУ. Це корисно для справи збереження довкілля, бо піднімає авторитет природоохоронців у очах суспільства та стейкхолдерів та нагадує тим же очільникам КМУ та ОПУ про те, що у нас є така справа в принципі.
Участь у форумі узяли також делегації від кількох європейських країн. Екоміністри Румунії та Молдови разом з своїм українським колегою у якості сайдівенту провели прес-конференцію. Участь Міністра довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірчі Фекета була цікава, зокрема, тим, що Румунія вже 17 років перебуває у лавах ЄС, куди і ми так прагнемо потрапити.
На моє запитання «Від яких помилок Ви хочете застерегти Україну на шляху до ЄС?», пан Фекет відповів, що, по-перше, не можна бездумно імплементувати європейське законодавство. Кожен законодавчий акт має бути адаптований до українських реалій. Бо історія, базове законодавство, соціальний контекст та стан довкілля у різних країнах різний. І те, що добре для «старої» Європи – Великобританії, Італії, Іспанії – не завжди спрацює у «нових» країнах-учасниках союзу. А по-друге, не варто брати на себе поспішні зобов’язання щодо термінів та обсягів виконання вимог ЄС. Адже досягнення високих стандартів у галузі довкілля коштує недешево, а будівництво очисних споруд тощо вимагає чимало часу.
Питання Міністру захисту довкілля та природних ресурсів України Русланові Стрільцю від журналістів стосувалося розмірів збитків, які завдала росія внаслідок збройної агресії. На що він відповів, що ця сума сягнула вже майже 2,2 трильйони гривень і продовжує рости. Відстежувати ситуацію можна через застосунок Екозагроза, фахівці Міністерства та Державної екологічної інспекції (ДЕІ) постійно уточнюють дані.
Фіксація шкоди довкіллю від розв’язаної росіянами війни – важлива робота, тут Міністерство і ДЕІ варто похвалити. Але щодо методики розрахунків збитків існує дискусія.
«Методики, які використовують наші чиновники, базуються на радянському принципі гранично допустимих концентрацій. У той час як міжнародно визнані методики спираються на поняття недоотриманих екологічних послуг. Для того, щоб ми могли отримати відшкодування від росії збитків нашому довкіллю, нам треба перерахувати їх відповідно до цих міжнародних методик», – вважає керівник проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні» Олена Сас.
Основна ж частина конференції проходила у форматі, так званих, дискусійних панелей, на яких насправді ніяких дискусій не відбувалося. Може тому у пізнішому варіанті програми їх назвали у дусі радянських заходів «пленарними засіданнями». Назви цих панелей та перелік учасників є у програмі, яку ви можете побачити в кінці цього допису.
Виглядали ці панелі так: великий зал на 500 місць готелю Інтерконтиненталь, на сцені – від трьох до восьми панелістів і модератор.
Кожен панеліст мав 10 хвилин на презентацію. Ні часу на дискусію між учасниками, ні часу на питання, ні тим більше реплік із залу не передбачалося. З позитиву – висока якість та інформативність презентацій, це хороший свіжий зріз діяльності державних органів у основних сферах природокористування.
Але – саме природокористування, а не охорони довкілля. Так, наприклад, керівники Держлісагентсва та ДП «Ліси України» звітували про реформування саме бізнесової складової сектору, а керівник Держводагентсва зробив акцент на планах створення ДП «Вода України». Як громадянин я вітаю ці реформи, я за ефективний менеджмент. Але чому при цьому і ці керівники, і очільник Держгеонадр, й інші забувають про питання охорони природи? Реформи в лісовому секторі в цілому оцінюю позитивно, бо я сам же наполягав на їхньому впровадження в ході проєктів Світового Банку (FLEG та ПРОФОР) протягом 2008-2018 рр, коли працював у команді експертів СБ. Але, на жаль, реалізуються і ті ризики, про які експерти і громадськість ще тоді попереджали: гроші застилають очі, крім прибутків керівники ДП та влади в цілому нічого не бачать, довкілля опиняється на останніх позиціях і нищиться. Чому влада думає про доходи цього ДП, а про охорону довкілля – ні? І це тривожить не лише мене. Ось, наприклад, активісти Української природоохоронної групи інформують, що Держлісагентство та ДП «Ліси України» відмовляються створювати нові заповідні території в заболочених лісах, як-от заказник «Нівецький». І будують нові лісові дороги, аби ці заболочені ліси вирубати.
«Цифровізація галузі – важлива, але для ефективної охорони лісів цього замало. Потрібно удосконалювати законодавство», – зазначає голова ГО «Лісові ініціативи та суспільств» Дмитро Карабчук.
Зокрема, з метою покращення правового механізму охорони лісів від незаконних вирубок і наближення законодавства України до стандартів Європейського Союзу, екоактивісти ГО «Лісові ініціативи і суспільство» пропонують внести зміни до ст. 246 Кримінального кодексу України. Поняття «незаконна порубка» і «незаконно добута деревина» викласти у наступній редакції: «Незаконна порубка дерев і чагарників – це вирубка дерев і чагарників вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення встановлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, не тих розмірів дерев, не тієї категорії технічної придатності, які зазначені в дозволі; порід і окремих дерев, вирубку яких заборонено. Незаконно добута деревина – деревина, що отримана внаслідок незаконних рубок (порубки), а також деревина, яка не була облікована лісокористувачами у встановленому порядку, або не має відповідних документів, що підтверджують законність її заготівлі, придбання чи транспортування».
Щільне інформаційне наповнення конференції та стан справ у кожному із секторів, про який йшлося, вимагає окремого огляду і обговорення. Як у експертів, так і у громадськості виникає чимало зауважень та запитань, про що свідчать, зокрема, реакції у соцмережах.
Програма "United for Nature. Agenda for Ukraine"
ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ 1: ВИКЛИКИ ПЕРЕГОВОРНОГО ПРОЦЕСУ ЩОДО ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО ЄС В РАМКАХ ЗЕЛЕНОГО КЛАСТЕРУ
Панелісти:
- Руслан Стрілець - Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України
- Юліан Попов — Міністр захисту довкілля Болгарії
- Мірча Фекет — Міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісів Румунії
- Йорданка-Родіка Йорданов — Міністр навколишнього середовища Молдови
Модератор: Олексій Рябчин — Експерт з енергетики та клімату
ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ 2: КЛІМАТИЧНА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСУВАННЯ ЗЕЛЕНОГО ПЕРЕХОДУ В УКРАЇНІ
Панелісти:
- Вікторія Киреєва — заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України;
- Олексій Соболєв — заступник Міністра економіки України;
- Ганна Замазєєва - голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України;
- Олена Павленко — Президент DiXi Group;
- Торстен Воллерт — радник Представництва ЄС в Україні з питань енергетики
- Кирило Криволап — керівник Центру економічного відновлення, експерт проекту з розвитку циркулярної економіки України
ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ 3: ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ
Панелісти:
- Олександр Краснолуцький – перший заступник Міністра захисту довклілля та природних ресурсів України - природо-заповідний фонд та збереження біорізноманіття рух до ЄС
- Юлія Овчинникова – народний депутат України - законодавчі ініціативи по розвитку природоохоронних територій та збереженню біорізноманіття
- Віктор Смаль – голова Державного агентства лісових ресурсів України - стан та перспективи реформування лісової галузі
- Михайло Янчук – голова Держводагентства - стан та перспективи реформування водної галузі
- Марина Суркова – президент Всеукраїнської спілки громадських організацій “Асоціація зоозахисних організацій України” - дотримання прав тварин в Україні
- Сергій Юзвенко – директор парку пам’ятки садово-паркового мистецтва “Межигір’я”
Модератор: Олександр Тодорчук - засновник «UAnimals»
ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ЛІСОВОГО СЕКТОРУ
- Юрій Болоховець - Генеральний директор ДП “Ліси України”
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ
- Євгенія Попович — Директор Департаменту цифрової трансформації Міндовкілля
ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ
- Олена Крамаренко – заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України
- Ігор Зубович - т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції
- Олена Кравченко - виконавчий директор МБО "Екологія – Право - Людина"
ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ 4: РЕФОРМА УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ ЯК ПІДҐРУНТТЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРУГОВОЇ ЕКОНОМІКИ
- Євгенія Попович – Директор Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля
- Олег Бондаренко – народний депутат України
- Володимир Бужан – координатор проекту з розвитку циркулярної економіки України
- Козловська Наталія – заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури україни
- Леся Карнаух – заступник голови Київської ОДА
- Тарас Калужний – директор КП «Зелене місто»
ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ ВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ
Панелісти:
- Євгеній Федоренко – Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції
- Дмитро Кащук – Голова комітету з питань надрокористування при Європейській Бізнес Асоціації
- Роман Опімах – Голова Державної служби геології та надр
- Артем Петренко – виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України
