Каховське водосховище: відновити чи залишити як є?
1760
Минулого року росіяни, зруйнувавши греблю Каховської ГЕС спричинили справжню екологічну катастрофу. Однак не слід забувати, що 70 років тому потужного удару по довкіллю завдало саме будівництво цієї станції.
Місцевість на якій будували ГЕС називалася Великий Луг. Вона була частиною Запорізької Січі. Це мальовнича історична територія з великою кількістю луків, лісів, тварин, давніх курганів. Загалом під водою опинилося 257 тис. га родючої землі та до 90 сіл. І якщо 37 тис. людей відселили з їх домівок, тварин не пошкодували. Навіть є свідчення, що вовків відстрілювали навмисно.
Попри суттєву шкоду довкіллю, для економічного розвитку будівництво Каховської ГЕС і створення водосховища дало суттєвий поштовх. Це забезпечило сільське господарство на півдні прісною водою, а місцеві підприємства – електроенергією.
До повномасштабного вторгнення Каховська ГЕС виробляла лише 1% від загальної української електроенергії. Водночас водосховище сформувало навколо себе нову екосистему, яка минулого року була зруйнована. Спочатку прогнозувалося, що після підриву на місці водосховища буде мертва земля з пиловими бурями або болота.
Прогнози не виправдалися, природа почала швидкими темпами відновлюватись. За твердженням екологів, там, де колись були ліси, зараз проростають ліси, а там, де були луки, відновлюються луки. Зокрема, на кінець осені 2023 року на окремих ділянках верби виросли вже до 2,8 метра. Щодо води – то вона займає близько 12% від усієї території. Це приблизно стільки ж, скільки було за часів Великого Лугу.
Наразі між екологами з одного боку та енергетиками і економістами з іншого боку триває дискусія з приводу доцільності відбудови греблі. Її вартість становитиме близько $1 млрд. На мій погляд, краще ці гроші спрямувати на виробництво сонячної та вітрової енергії на Великому Лузі, адже територія та клімат дозволяють це. Так або інакше, природа отримала другий шанс – чи потрібно їй заважати?
