Висновки про ОВД, карантин та новий закон. Що знову пішло не так?

У середині червня Верховна Рада України ухвалила Закон № 733-IX «Про внесення змін до ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон).

Новий документ мав шляхетну мету – не допустити поширення COVID-19 під час проведення громадських слухань, передбачених процедурою здійснення оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Раніше ми писали про те, що у період з березня і до сьогодні Мінекоенерго, а потім новоствореним Міндовкілля не було проведено громадські слухання в межах процедури ОВД у зв’язку із введенням карантинних обмежень.

У результаті понад 80 об’єктів у різних галузях, відповідно до даних Єдиного реєстру з ОВД, не можуть отримати результати процедури ОВД (висновок про допустимість/висновок про недопустимість/відмову у видачі висновку).

Вже у середині липня, а точніше - 17 липня, закон, який мав би вирішити цю проблему, набрав чинності.

Минули рівно два тижні з того часу. А 3 серпня Міндовкілля дало рекомендації щодо застосування нормативного акту на практиці.

На ці рекомендації особливо чекали саме ті суб’єкти господарювання, процедури яких стартували до початку та у період карантину.

GreenPost розбирався у тому, що це за рекомендації, і чи насправді розблокує Закон можливість завершення процедур з оцінки впливу на довкілля для суб’єктів господарювання, які чекають на висновки з ОВД понад два місяці?

ЩО ВЖЕ ВДАЛОСЯ З’ЯСУВАТИ:

У Міндовкілля не вирішили питання щодо технічної архітектури Єдиного реєстру з ОВД, оплати за проведення громадських обговорень.

Всупереч вимогам ЗУ «Про ОВД» рекомендує понад 80 суб’єктам господарювання, у яких процедури з ОВД закінчилися майже два місяці тому, подати повторні оголошення та опублікувати їх власним коштом.

Очевидно, що такі дії Міндовкілля призведуть до порушення процедури та неможливості розпочати свою планову діяльність.

Уже зараз зрозуміло, що бездіяльність профільного міністерства негативно позначиться в найближчому майбутньому на соціально-економічному розвитку України.

Оскільки затримки з боку держави із наданням таких важливих документів, як оцінка впливу на довкілля, безпосередньо впливають на розвиток підприємництва, залучення інвестицій та створення нових і підтримку існуючих робочих місць.

Навряд чи доцільними є нові фінансові втрати та недоотримання сплат від податків в умовах кризи, спричиненої карантином.

Гальмує весь процес видачі документів якраз Міндовкілля, адже саме це міністерство зупинило проведення процедур оцінки впливу на довкілля.

Наприклад, таких проблем немає з обласними адміністраціями, які, відповідно до Закону, мають право на проведення таких процедур, та проводили їх вчасно у період карантину.

Повністю із текстом Закону, який мав на меті розблокувати процедуру оцінки впливу на довкілля і стати запобіжником поширення пандемії, можна ознайомитись на сайті ВРУ.

Статтю 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 29, ст. 315) доповнити пунктом 21 такого змісту:

«21 Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до повного його скасування та протягом 30 днів з дня скасування карантину, громадське обговорення планованої діяльності проводиться у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді), про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення. У цей період громадські слухання, передбачені статтею 7 цього Закону, не проводяться і на дати, що припадають на цей період, не призначаються. Заплановані громадські слухання, дата проведення яких припадає на цей період, вважаються такими, що не відбулися, і повторно не проводяться.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування

Як ми писали, у період із березня до сьогодні уповноваженим центральним органом не було проведено громадських слухань у межах процедури ОВД у зв’язку із введенням карантину.

Чи вирішує новий Закон цю проблему зараз? Ні!

Адже норма Закону набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Водночас стаття 58 Конституції України чітко говорить, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

А отже, норми ухваленого Закону не можуть бути застосовані до тих справ з ОВД, слухання за якими були заплановані (оголошення вже оприлюднені в Єдиному реєстрі) у період із дати запровадження карантину до набрання чинності Закону, про який ідеться.

Який вихід із ситуації у такому разі пропонує Міндовкілля бізнесу?

Рекомендації відомства розміщено на його офіційному сайті.

Вони зводяться до того, що суб’єкти господарювання мають подати повторні оголошення про проведення громадських обговорень.

GreenPost знову проаналізував нові дії (чи маневри?) Міндовкілля, щодо справ, які розпочалися ще до початку або у період карантину, та про порушення договірних зобов’язань між міністерством та суб’єктами господарювання: Механізм проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля» від 13 грудня 2017 р. № 989 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку Уповноважений центральний орган (Міндовкілля) забезпечує проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності, зокрема, шляхом: оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, а в разі необхідності — оголошення про проведення повторних громадських слухань; проведення громадських слухань.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що у разі проведення уповноваженим центральним органом громадських слухань самостійно, відповідний орган виконує всі функції, передбачені Порядком для організатора громадських слухань.

Так, відповідно до пункту 7 Порядку на організатора громадських слухань покладено, зокрема, обов’язок провести громадські слухання відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Порядку.

Разом із тим, пунктом 10 порядку передбачено, що повторні громадські слухання провадяться у випадку визнання громадських слухань такими, що не відбулися у зв’язку з неявкою організатора громадських слухань.

Оголошення про проведення повторних громадських слухань та проведення повторних громадських слухань публікується за рахунок організатора громадських слухань.

Окремо звертаємо увагу на те, що проведення громадських слухань є платною послугою, яка надається відповідно до укладеного договору.

Примірна форма договору проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля затверджена наказом Мінекоенерго від 27.01.2020 р. № 45.

Розділом 4 вказаного договору передбачено, що Виконавець (Мінекоенерго) бере на себе обов’язок своєчасно та якісно надати послуги, передбачені Договором, а при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов’язань, протягом трьох робочих днів з дня виявлення цих обставин повідомити про це Замовника.

Разом із тим, відповідно до пункту 7.3. Договору, Сторона, яка не може виконати зобов’язання за Договором, повинна письмово не пізніше п’яти робочих днів повідомити іншу Сторону про настання обставин непереборної сили, припинення виконання своїх зобов’язань із проектом врегулювання взаємних зобов’язань.

Згідно з Порядком та Договором, якщо організатор громадських слухань не має можливості забезпечити свою явку та проведення громадських слухань, у зв’язку з установленням на території України карантину, він у встановлений строк повинен повідомити про це відповідного суб’єкта господарювання. Враховуючи, що неявка організатора слухань є підставою визнання громадських слухань такими, що не відбулися та як наслідок, проведення повторних громадських слухань, публікація оголошення про такі слухання та проведення таких слухань повинно бути здійснено за рахунок організатора громадських слухань.

Тобто, незважаючи на вимоги законодавства та не виконуючи договірні зобов’язання, Міндовкілля рекомендує суб’єктам господарювання забезпечити публікацію Оголошення в друкованих засобах масової інформації (не менше двох) за власний рахунок.

Статтею 2 ЗУ «Про ОВД» визначено, що оцінка впливу на довкілля — це процедура, що передбачає: підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля, підготовку суб’єктом господарювання відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону та надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля

Відповідно до частини 9 статті 4 ЗУ «Про ОВД» суб’єкт господарювання одночасно з поданням звіту з оцінки впливу на довкілля подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою  і  четвертою статті 5 цього Закону, — уповноваженому центральному органу відомості, що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Частиною 6 статті 7 ЗУ «Про ОВД» громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. 

У Міністерстві не розуміють, чи роблять вигляд, що не розуміють, що змушуючи суб’єкта господарювання подавати повторне оголошення, порушують процедуру ОВД.

Іншими словами — висновки будуть видаватися міністерством із порушенням Закону «Про ОВД», а завершення процедури, яка і без того вже затримана більш ніж на два місяці, затягнеться ще на 50 робочих днів.

На цьому не завершуються всі перипетії практичного застосування нового закону.

Не менш проблемне питання щодо вартості громадського обговорення, яка сплачується суб’єктами господарювання за укладеними угодами з міністерством (наказ Мінприроди від 30.05.2018 р. № 182 «Про затвердження Розміру плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля»).

Адже розмір плати встановлюється саме за громадське обговорення, а не лише за громадське слухання, яке є його складовою.

Водночас Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затверджений постановою КМУ від 13.12.2017 № 1026, визначає, що за проведення громадського обговорення в процесі оцінки впливу на довкілля справляється плата, за рахунок якої оплачуються: експертні послуги членів експертних комісій з оцінки впливу на довкілля, які залучатимуться відповідно до статті 10 Закону, організація громадських слухань (оренда приміщень для проведення громадських слухань, технічне забезпечення проведення громадських слухань, відрядження, друк та копіювання матеріалів, обслуговування копіювальної техніки, канцелярське приладдя, доступ до Інтернету, послуги організатора громадських слухань) та проведення громадського обговорення за процедурою оцінки транскордонного впливу (за винятком перекладу звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої необхідної документації суб’єкта господарювання, які забезпечуються суб’єктом господарювання).

Отож, скільки коштує громадське обговорення без громадських слухань, і як цю вартість виокремити із цифри, затвердженої наказом Міністерства?

Очевидно, що без змін до наказу та його повторної реєстрації у Міністерстві юстиції це зробити неможливо.

Наказ лише тиждень тому розмістили на офіційному сайті Міндовкілля для обговорення, а виходячи із рекомендацій, суб’єктам господарювання пропонують сплачувати за старими розцінками.

А тепер знову про застосування всіх цих механізмів на практиці.

Хотілося б все-таки почути відповіді профільних очільників Міністерства, завданням яких є формування політики у сфері здійснення оцінки впливу на довкілля, а саме: начальника Управління екологічної оцінки пані Марини Тищенкової, заступника міністра Романа Шахматенка та міністра Романа Абрамовського.

Від суб’єктів господарювання нам стало відомо, що технічні засоби Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не дають можливості завантажити у Реєстр PDF-документи (Звіт з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення Звіту), без окремого попереднього введення в поле Реєстру дати громадського слухання.

Якщо ж у самому тексті оголошення написати про відсутність громадських слухань ще якось можливо, то без заповнення форми Реєстру із датою слухань – це зробити не вдається. Сам Реєстр виявився технічно не адаптованим до карантинних заходів, але протягом останніх трьох місяців ці питання навіть не порушувались очільниками міністерства.

Окрім того, Єдиний реєстр не дає змогу публікувати у Реєстрі Звіт та оголошення без завантаження документу, що підтверджує оплату вартості громадського обговорення. Із оплатою ситуація теж невтішна. Тобто, якщо навіть ситуацію з роботою реєстру буде вирішено, то потрібно розуміти, що реєстр буде управлятись в «ручному режимі» такими особами: відомою нам раніше Мариною Тищенковою, паном Романом Абрамовським та заступником Романом Шахматенком.

Замість підсумків виникає лише декілька риторичних питань: як назвати все це? Знущанням над бізнесом через низьку кваліфікацію керівництва Міндовкілля, чи все ж ідеться про хитру корупційну схему?