Занадто дорогі продукти? Поскаржимося на зміну клімату!

Чи то в супермаркеті, чи то в магазині органічних продуктів, чи то в ресторані — їжа в Європі дорожчає. Причини цього різноманітні та складні. Проте один фактор стає дедалі важливішим: кліматичні зміни. Екстремальна спека, посухи та втрати врожаю вже давно позначаються на зростанні цін на харчові продукти. Про це розповідає Die Zeit.

Наскільки великим є цей вплив, підрахували вчені Потсдамського інституту досліджень наслідків зміни клімату (PIK) та Європейського центрального банку (ЄЦБ) у своєму дослідженні. Згідно з ним, підвищення температури може призвести до зростання інфляції на продукти на 3,2 процентних пункти щороку до 2035 року. Тільки через спекотне літо 2022 року, коли велика частина Європи страждала від тижневої посухи, ціни на продукти зросли на цілих 0,6 процентного пункту. 

Звісно, на ціни впливають і інші фактори: геополітичні кризи, затримки в ланцюгах постачання та проблеми з виробництвом. Однак кліматичні зміни ще більше посилюють ці проблеми.

«Є чіткі приклади, де ми дуже прямо бачимо вплив кліматичних умов на ціни на харчові продукти в останні роки, особливо в Європі», — каже Максиміліан Коц із PIK, головний автор дослідження.

Які ж продукти зараз особливо страждають від цієї динаміки — і що все це означає для країн Південної півкулі, де багато людей витрачають більшу частину свого доходу на харчування?

У Бразилії, країні, яка виробляє найбільше кави у світі, у 2024 році панувала найгірша посуха за останні десятиліття. Під час цвітіння дощів було так мало, що кавові рослини утворили менше кавових ягід — на них було більше листя, ніж плодів. У В'єтнамі, найважливішій країні з вирощування кави робуста, кавові плантації також постраждали від посухи, а пізніше — від сильних дощів і повеней. Ці екстремальні погодні умови, спричинені зміною клімату, призвели до значного зменшення врожаїв в обох країнах. І не тільки там. У інших важливих країнах-виробниках, таких як Перу, Індія та Східна Африка, екстремальні погодні умови також призвели до низьких врожаїв. Але в той час як пропозиція зменшилася, попит залишився високим.

Наслідок: ціни вибухнули. З грудня 2023 року по грудень 2024 року ціна на сиру каву на міжнародних товарних біржах зросла в деяких випадках на 70 %.

На 2025 рік експерти прогнозують подальше зростання цін на великі упаковки до 30 %. Як можливі рішення досліджуються вирощування стійких до кліматичних змін гібридів арабіки, більш врожайних сортів робусти, а також рідкісних сортів кави ліберика та стенофілла. Проте врожайність і смакові якості все ще залишаються викликом. Також певні форми вирощування, наприклад, вирощування на затінених полях, можуть допомогти пом'якшити екологічні та кліматичні проблеми.

З 2020 року ціна на апельсиновий сік зросла більш ніж на 50 %. Навіть дискаунтери, такі як Aldi, значно підвищили свої ціни. Причинами цього також є кліматичні кризи врожаю: Бразилія також домінує на світовому ринку апельсинового соку, приблизно 75 % використовуваних апельсинів походять з цієї країни. У сезоні врожаю 2024/2025 тут було зафіксовано значне падіння врожаю через екстремальні кліматичні умови: посухи, сильні дощі та невиліковну хворобу дерев Citrus-Greening, яка частково знищила цілі плантації. Однією з основних причин поширення хвороби є монокультури. Оскільки на великих площах вирощується один і той самий вид рослин, він стає вразливішим до збудників хвороб. Але й Іспанія та Флорида борються з екстремальними погодними умовами та втратами врожаю.

Наслідки є драматичними: біржова ціна на концентрат апельсинового соку з 2020 року зросла приблизно втричі. Деякі виробники реагують на це хитрощами: зменшують розмір пляшок за тієї ж ціни чи додають усе більше води та цукру замість м'якоті. Хоча на сезон 2025/2026 очікується невелике відновлення, наразі не передбачається кардинальної зміни тенденції.

Шоколадна промисловість і споживачі також безпосередньо відчувають на собі наслідки значного падіння врожаю какао в Африці: тільки в Гані, одній із найбільших країн-виробників, урожай у 2024 році скоротився майже наполовину. Посухи, сильні дощі та шкідники завдали серйозної шкоди плантаційному господарству. До цього додалися погодні явища Ель-Ніньйо, які кожні кілька років ускладнюють врожай у цій країні, хвороби рослин, такі як вірус опухлих пагонів какао та хвороба чорних стручків, а також незаконний видобуток золота. Програми сталого розвитку намагаються поліпшити ситуацію, проте без підвищення доходів фермерів ситуація залишається складною. Так, більшість із 5 млн фермерів, які вирощують какао у світі, як і раніше, живуть у бідності й тому не можуть дозволити собі краще підготуватися до екстремальних погодних умов.

В Іспанії, найбільшому виробнику оливкової олії у світі, екстремальні посухи та спекотні хвилі у 2022 та 2023 роках призвели до різкого падіння врожаю. Хоча оливкові дерева звикли до посушливих і спекотних умов, для успішного цвітіння та плодоношення їм потрібно багато води. В результаті врожай оливкової олії впав зі звичайних 1,5 млн т на рік до близько 600 000 т.

Завдяки сприятливішим кліматичним умовам із більшою кількістю опадів і м'якшими температурами ціни на оливкову олію дещо відновилися. Організація Stiftung Warentest повідомляє, що ціни виробників в Іспанії знизилися на 22 %, а в Греції — на 27  порівняно з минулим роком. Однак кліматичні зміни сприяють поширенню комах, таких як цикади, які переносять рослинні хвороби.

Індекс цін на продовольство Організації Об'єднаних Націй прогнозує, що в 2025 році світове виробництво пшениці складе близько 795 млн т, що відповідає рівню попереднього року. Проте прогноз є неоднозначним: тоді як в Азії очікуються рекордні врожаї, в Європі, США та на Близькому Сході знову буде посуха, а отже, врожай пшениці буде низьким. Ціни на пшеницю й так залежать від складної взаємодії попиту, пропозиції, геополітичних і кліматичних факторів.

Для країн Південної півкулі ця тривала невизначеність означає підвищену продовольчу нестабільність: через кліматичні й аграрні умови багато африканських країн не можуть самостійно вирощувати достатню кількість пшениці й тому змушені імпортувати значну частину своїх потреб у пшениці.

Коливання цін можуть у будь-який момент призвести до підвищення вартості харчових продуктів. Це особливо впливає на бідніші верстви населення, які змушені витрачати значну частину своїх доходів на основні харчові продукти. Поєднання кліматично обумовлених місцевих втрат урожаю пшениці та глобальних коливань цін призводить до підвищеної вразливості до голоду та соціальних заворушень.

Що можна зробити для протидії цьому?

Приклади показують: екстремальні погодні умови, монокультури та зараження шкідниками вже сьогодні є факторами, що сприяють зростанню цін на харчові продукти. І якщо температури продовжать зростати, екстремальні погодні умови та втрати врожаю, ймовірно, ще сильніше впливатимуть на ціни та доступність харчових продуктів.

Найбільше це вплине на тих, хто і так має мало. Згідно з дослідженням «Цінові потрясіння 2025» фонду World Vision, ціни на харчові продукти в деяких регіонах світу за рік зросли на 50 %. Але люди там не можуть впоратися з таким шоком, попереджає Міхаель Кюн, старший радник з питань клімату та гуманітарної допомоги в організації Welthungerhilfe.

«У країнах Південної півкулі, особливо в тих, де купівельна спроможність дуже низька й люди змушені витрачати частину свого доходу на харчові продукти, це може мати руйнівні наслідки для сімей», — говорить він. 

Максиміліан Коц також зазначає, що бідні домогосподарства витрачають набагато більшу частину своїх доходів на харчування. Тому зростання цін на продукти порівняно з вартістю інших товарів на ринку непропорційно сильно впливає на добробут людей у бідних домогосподарствах — навіть у таких країнах, як Німеччина.

Що можна зробити проти неконтрольованого зростання цін на харчові продукти? Нагально необхідно скоротити викиди парникових газів, адже доки триває зміна клімату, це негативно впливатиме на врожаї. Але також важливо, щоб фермери пристосовувалися до змінених кліматичних умов, наприклад, інвестуючи в зрошення чи вирощуючи інші сорти.

Однак, за словами Дуні Краузе, старшої радниці з питань клімату та сільського господарства в організації Welthungerhilfe, не існує єдиного рішення, яке можна було б застосувати скрізь. Натомість потрібно дивитися на місцевому рівні, що працює: чи то нові сорти та техніки вирощування, чи то місцеве насіння.

Навіть деякі великі концерни, за їхніми власними даними, наразі інвестують мільярди в відновлюване хліборобство. Однак, на думку Краузе, тут потрібно бути дуже уважним, «аби не створити нових залежностей і не перекласти нові зобов'язання на фермерів».

Більше новин читайте на GreenPost.