З 20 травня доступ до Електронної системи охорони здоров’я стане персоналізованим

Від 20 травня 2026 року первинна ланка української медицини переходить на оновлені стандарти роботи з Електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ), що зумовлено впровадженням 37-ї редакції технічних вимог згідно з наказом НСЗУ №138, повідомляє ТСН. Ключовою зміною є запровадження жорсткого принципу персоналізації доступу, за якого кожен медичний працівник — як лікар, так і медична сестра — повинен мати окремий акаунт із двофакторною автентифікацією. Це унеможливлює поширену раніше практику використання спільного логіна, коли медсестра могла дистанційно або паралельно з прийомом лікаря оформлювати електронні направлення чи рецепти. З погляду регулятора, такі заходи є необхідним кроком для посилення кібербезпеки, захисту персональних даних пацієнтів та чіткого розмежування відповідальності за кожну дію в системі, проте на практиці це означає кінець епохи швидкого оформлення документів у «телефонному режимі».

Для пацієнтів ці нововведення можуть стати черговим випробуванням, оскільки шлях до вузькопрофільного спеціаліста або на обстеження тепер обов'язково пролягатиме через повноцінний візит до сімейного лікаря. Оскільки медична сестра втрачає технічну можливість самостійно генерувати направлення під обліковим записом лікаря, пацієнти змушені будуть записуватися на окремий прийом навіть для вирішення суто адміністративних питань. Експерти медичного ринку попереджають про ймовірне виникнення «штучних бар’єрів», які можуть призвести до збільшення черг на первинній ланці та розтягування процесу отримання допомоги в часі. Особливо гостро це відчують люди з хронічними захворюваннями та мешканці віддалених громад, для яких кожен візит до амбулаторії є логістичною проблемою, а необхідність чекати на вільний слот у графіку лікаря лише для отримання направлення може відтермінувати візит до профільного фахівця на кілька днів або навіть тижнів.

Медичні заклади також стикаються з серйозними технічними та організаційними викликами, адже принцип «один користувач — один пристрій» вимагає наявності окремих робочих місць для кожного члена медичної команди. У багатьох державних амбулаторіях, де на кабінет припадає лише один комп’ютер, паралельна робота лікаря та медсестри стане технічно неможливою, що змусить адміністрацію або закуповувати додаткове обладнання, або радикально змінювати логістику прийому. Аналітики припускають, що такі ускладнення в державному секторі можуть стимулювати відтік платоспроможних пацієнтів до приватних клінік, де сервіс дозволяє уникати адміністративних затримок. Попри беззаперечну користь для безпеки даних, успіх впровадження цієї цифрової дисципліни залежатиме від здатності лікарень оперативно перебудувати внутрішні процеси, щоб цифрова черга не перетворилася на нездоланну перешкоду для своєчасного лікування.

Більше новин читайте на GreenPost.