Бурхливе нічне життя: лисиці у Карпатах стали зірками фотопасток (ФОТО)

Завдяки фотопасткам, встановленим за підтримки Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, науковцям вдалося зазирнути у приватне життя лисиці звичайної (Vulpes vulpes) на території Ужанського національного природного парку, що на Закарпатті. 

Ці кадри – справжня знахідка для науковців та любителів природи. Дивіться самі: одна лисичка влаштовує “снігові ванни”, інша – прискіпливо винюхує здобич, а пара рудих влаштовує нічні перегони, супроводжуючи їх характерним хрипким гавкотом. 

Фотопастки встановлені для наукового моніторингу у межах міжнародного проєкту LECA (Supporting the coexistence and conservation of Carpathian LargE Carnivores / Підтримка співіснування та збереження карпатських великих хижаків). Це дозволяє фахівцям не лише моніторити популяції великих хижаків, як-от ведмедів чи рисей, а й вивчати весь ланцюг взаємозв'язків у лісі. 

Як лисиці “говорять”? 

На одному з відео чути цікаві хриплі звуки. Це складна система комунікації лисиць.  

Лисиці здатні видавати понад 40 різних звуків! Для порівняння: середній діапазон людського голосу становить близько 3 з гаком октав. Лисиці ж володіють діапазоном у п’ять октав, що дозволяє їм відтворювати понад 40 типів вокалізацій для спілкування між собою. 

Хрипкий гавкіт або “крик” вони використовують для того, щоб позначити межі своєї території, знайти партнера або попередити конкурентів, що місце вже зайняте. 

Фото: WWF-Україна _ Ужанський НПП

Снігові ванни та нічна варта 

• Гігієна та розваги. “Купання” у снігу також не випадкове. Таким чином лисиці очищують своє густе хутро від паразитів та бруду. Крім того, сніг допомагає приховати власний запах перед полюванням. 
• Ніс-навігатор. Лисиця може відчути запах миші під шаром снігу товщиною в метр! Саме тому на відео ми бачимо, як тварина зосереджено винюхує кожен сантиметр землі 

До речі, лисицям не страшний холод. Як товстий шар снігу, так і густе зимове хутро допомагають рудій красуні зберігати тепло протягом зимових місяців. Хоча занурення у снігову ковдру може здатися не найкращим способом зігрітись, для лисиці пухкий сніг слугує чудовою теплоізоляцією. Завдяки великій кількості повітря між сніжинками, м’який сніг блокує вихід тепла від тіла тварини, не даючи йому розсіюватися в атмосфері. 

Лисиці також не впадають у сплячку і залишаються активними протягом усього року (і навіть взимку). Аналіз фахівцями WWF-Україна світлин лисиць з території Ужанського НПП показав, що в зимовий період лисиці зазвичай проявляли нічну активність, яка не залежала від коливання температури зовнішнього середовища. 

Лисиці пристосувалися до життя поруч із людьми: як гуманно вирішувати конфлікти? 

“Хоча лисиці звичайні адаптувалися до урбанізованих ландшафтів і часто живуть поблизу міст чи туристичних стежок, вони залишаються дикими істотами, а не домашніми улюбленцями. Важливо дотримуватися безпечної дистанції та не наближатися до них. Найголовніше: не годуйте лисиць. Якщо тварина звикає отримувати їжу від людини, вона втрачає навички полювання, а отже – і здатність виживати в дикій природі самостійно. Крім того лисиці можуть бути носіями інфекційних захворювань і паразитів, про що теж варта пам’ятати!” – зауважують експерти WWF-Україна.  

Близькість диких тварин до людських осель іноді створює виклики для фермерів та пасічників. Проте сучасні рішення дозволяють захистити майно, не вдаючись до радикальних і жорстоких методів, як-от відстріл чи пастки. 

Одним із найбільш ефективних та гуманних способів є використання електроогорож (електропастухів). 

Електроогорожа генерує короткі імпульси високої напруги, які не завдають тварині фізичної шкоди, але створюють стійкий неприємний рефлекс. Тварина швидко запам’ятовує, що наближатися до цієї території не варто, і змінює свій маршрут. Це дозволяє "встановити кордон" між дикою природою та людською діяльністю, зберігаючи життя звірам і спокій господарям. 

У межах проєктів із мінімізації конфліктів між людиною та дикою природою, WWF-Україна вже передав 45 електроогорож фермерам та пасічникам у Карпатах. Ці заходи допомагають зберегти традиційні промисли – бджільництво та вільний випас худоби – і водночас захистити біорізноманіття Карпат. 

Більше новин читайте на GreenPost.