Законопроєкт щодо медичного втручання без згоди батьків потребує доопрацювання

Розглянувши скандальний законопроект № 3625  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо покращення можливостей для надання професійної правової допомоги та вдосконалення порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення за порушення права на інформацію)», Головне науково-експертне управління висловило низку зауважень.

Експерти вважають, що внесення запропонованих змін не виглядає обґрунтованим. Адже згідно з українським законодавством батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Батьки мають право на самозахист своєї дитини, а опікун зобов’язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Тобто законодавством закріплено виникнення повноважень та обов’язку виступати батькам, усиновлювачам, опікунам їхніми представниками. Повноваження батьків і представників мають особистий характер, вони не можуть бути предметом передоручення. Тому свої сімейні обов’язки батьки або усиновителі не мають права передавати іншій особі, навіть якщо це лікар.

Також експерти нагадали, що згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини «будь-яке втручання у сферу здоров’я може здійснюватися тільки після добровільної та свідомої згоди на нього відповідної особи; такій особі заздалегідь надається відповідна інформація про мету і характер втручання, а також про його наслідки та ризики; відповідна особа у будь-який час може безперешкодно відкликати свою згоду».

Та й Конституція України гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканність. «Тому частина положень проекту потребують уточнення для запобігання можливих зловживань», — ідеться в тексті висновку. Наприклад, слова «наявність ознак прямої загрози життю» уможливлюють суб’єктивну помилку під час прийняття відповідного рішення.

«Крім того, правовий аналіз змісту положень поданого законопроєкту ускладнений використанням нетипового для норм закону стилю і термінології (зокрема, «відібрання пацієнта»; «уповноважені особи для надання згоди на медичне втручання»; «тимчасове влаштування пацієнта» тощо)», — сказано в тексті висновку.

На думку експертів, покладена в основу цього законопроекту концепція  можливості примусової госпіталізації малолітньої особи до закладу без рішення суду не узгоджується з принципами надання психіатричної допомоги, які визначені міжнародними актами. Відповідно до позиції Парламентської Асамблеї Ради Європи рішення про примусову госпіталізацію особи до психіатричного закладу має ухвалюватися суддею зі встановленням часових меж такої госпіталізації. У главі 10 «Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку» розділу ІV Цивільного процесуального кодексу України також ідеться про те, що питання надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку вирішується судом.

«Висновок аж на диво правильний, — сказав у своєму коментарі GreenPost громадський активіст Захар Мілютін. — Але той трактор, що в останні роки затягує Україну дедалі глибше в прірву безправної медичної диктатури, його може запросто переїхати».

Ми писали про те, що Кабмін хоче дозволити медичне втручання без згоди батьків.

Також ми розповідали про те, що дозвіл на медичне втручання без згоди батьків чи опікунів — правовий нонсенс.