Загроза в тарілці: як розпізнати розлади харчової поведінки

Розлади харчової поведінки не втратили своєї небезпеки. Проте батьки можуть розпізнати тонкі попереджувальні знаки на ранній стадії, тим самим знизивши ризик розвитку хвороби. Про це розповідає Die Zeit.

Іноді все починається з продуктів, що раптом стають для дитини табу. Картопля чи макарони залишаються на тарілці, натомість дитина надає перевагу овочам, відмовляється від десерту чи не бере участі в традиційній сімейній вечері. Батькам буває складно зрозуміти таку поведінку: чи це просто підлітковий вік, бажання показати свою незалежність, чи за цим криється щось більше?

Для Ангеліки Вайгель, провідного психолога Гамбурзької університетської клініки Еппендорф, відповідь очевидна.

«Якщо дитина починає їсти не так, як їй звично, я б насторожилася», — каже вона. Бо за поділом їжі на «хорошу» й «погану» та відстороненням від сімейного життя можуть ховатися перші ознаки розладів харчової поведінки.

Сумна статистика та чинники ризику

Протягом останніх років багато говорять про бодіпозитив, моделі з пишними формами з'являються на подіумах. Але водночас кількість випадків небезпечної харчової поведінки продовжує зростати, особливо серед дівчат віком від 12 до 17 років.

За даними страхової компанії KKH, у 2019 році розладами харчової поведінки страждали 101 зі 10 000 застрахованих, а через чотири роки ця цифра зросла до 150.

Кількість хворих хлопчиків того ж віку також зросла, але незначно — з 34 до 36 на 10 000.

За словами Ангеліки Вайгель, однією з причин може бути пандемія. Вона помітила збільшення кількості випадків після ковіду.

«Невідомо, чи це реальне зростання, спричинене підвищеним стресом, чи просто зростає обізнаність суспільства про розлади, і тому більше сімей звертаються по допомогу», — говорить вона. Також експертка спостерігає зниження віку, в якому проявляються ці хвороби, що може бути пов’язано з раннім початком статевого дозрівання. До розладів харчової поведінки належать анорексія, булімія та компульсивне переїдання.

Особливо небезпечною залишається анорексія, яка є однією з психічних хвороб із найвищим рівнем смертності. За оцінками, до 10 % хворих помирають від наслідків недоїдання чи скоюють самогубство.

У пошуках контролю

Ніхто не починає страждати на розлад харчової поведінки раптово.

«Їжа є життєво необхідною, ми асоціюємо її з єднанням і добробутом. Діти їдять у колі сім’ї, тому сімейний стіл може стати місцем, де проявляються конфлікти», — каже Ангеліка Вайгель. Це процес, який починається поступово, і його не завжди легко розпізнати.

Розлад харчової поведінки може бути спричинений не тільки їжею. Симптоми часто проявляються під час різких змін у житті, які стають потрясінням. Саме тому хвороба найчастіше розвивається у підлітків, у яких усе ще активна перебудова гормонів. Значущі події, як-от перехід до нової школи, переїзд, розлучення батьків або смерть близької людини, також можуть спровокувати розлад.

«Навіть якщо людина сама бажає змін, під час цього процесу вона часто стає нестабільною та почувається невпевнено. Постійний контроль за харчуванням може дати відчуття повернення контролю над життям. Тому розлад харчової поведінки є психосоматичним захворюванням із ознаками залежності», — зазначає соціальна працівниця Андреа Райтц.

Спостерігати, говорити, встановлювати межі

Перші попереджувальні сигнали можуть бути дуже тонкими. Батькам слід спостерігати за тим, як проходять сімейні прийоми їжі, і бути уважними до невеликих, але постійних змін. Чи дитина раптом відмовляється від певних продуктів або починає надмірно займатися спортом? Чи вона більше не хоче їсти за сімейним столом? Чи спустошує шафку з продуктами, а потім довго зачиняється у ванній кімнаті?

Будьте уважними. Стежте за змінами в поведінці дитини, особливо якщо вона віддаляється від сім’ї, відмовляється від спілкування з друзями чи її успішність у школі різко падає.

Говоріть із дитиною. Ангеліка Вайгель радить обговорювати свої спостереження з дитиною, але без тиску. Наприклад, можна сказати: «Раніше ти так любив вафлі, а зараз я помічаю, що ти їх не їси. Ти боїшся набрати вагу?»

Виявляйте любов і встановлюйте межі. Важливо зберігати контакт із дитиною, бути зрозумілими й водночас встановлювати розумні межі. Батьки можуть підтримувати бажання дитини харчуватися здоровіше, проте не відмовлятися від сімейних ритуалів.

Важливо не змушувати дитину їсти. Це легко може бути сприйнято дитиною як тиск. Штефан Ерліх, лікар з Університетської клініки Дрездена, радить питати дитину, що б полегшило їй прийом їжі. Наприклад, чи відчуває вона тиск, коли всі чекають, поки вона доїсть? Спільні прийоми їжі важливі для сім’ї, проте правила в разі чого можна адаптувати під потреби дитини.

Більше новин читайте на GreenPost.