Вже 7 українських міст офіційно заявили про ціль переходу на 100 % відновлювальні джерела енергії до 2050 року. Про це на брифінгу української делегації, що брала участь у кліматичній Конференції
(СОР25) у Мадриді, повідомив Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі:
«У світі понад 400 міст доєдналися до Альянсу кліматичних амбіцій. Країни поставили ціль досягти кліматичної нейтральності. Але, як показали результати переговорів, урядам домовитися складно. На сьогодні міста можуть це зробити скоріше та швидше прийняти локальні стратегії низьковуглецевого розвитку. Сьогодні ніхто не ставить під сумнів можливість переходу країн і міст на відновлювану енергетику. Але містам треба брати цей процес у свої руки».
Що ж можуть зробити міста з допомогою чи навіть без допомоги своїх урядів?
Міста світлодіодних світильників
Як відомо, США є другим за величиною емітером парникових газів у світі.
Незважаючи на заяву президента Дональда Трампа у 2017 році, що США планують
вийти з кліматичної угоди з 2020 року, в цій країні створено коаліцію "We are
still» (Ми все ще є). Це група з 3800 мерів, керівників округів, політичних лідерів
міст та бізнес-корпорацій, на які припадає більше половини викидів парникових
газів у США. Коаліція має на меті зменшити до 2030 р. викиди на 25% нижче рівня
2005 року, проводячи свою кліматичну політику.
Наприклад, мер містечка Кареля (штат Індіана), що теж входить у цю коаліцію, є ініціатором різних змін у місті, які допомагають зменшити викиди парникових газів. Завдяки цим змінам, міський
транспорт там або гібридний, або курсує на біопаливі.
Завдяки його ініціативам, близько 800 вуличних ліхтарів були модернізовані
світлодіодними лампочками, а світлофори на 122 перехрестях замінено круговими
роз’їздами. Це зроблено для того, щоб машини не спалювали газ під час стоянки
на зупинці.
У Каліфорнії ще у 2013 році запроваджена
програма обмеження викидів, що має ринковий підхід до зменшення забруднення
повітря. Вона обмежує загальні викиди штату та дозволяє промисловим компаніям
купувати "надбавки до забруднення".
Програма має на меті зменшити викиди в штаті на 40% нижче рівня 1990
року. Минулого року в «зелені»
ініціативи штату, такі як встановлення сонячних батарей та надання стимулів для
електричних автомобілів, було інвестовано 1,4 мільярда доларів.
Читайте також: ЄС майже досяг мети в 20% відновлюваної енергії.
Каліфорнійська програма обмеження і торгівлі викидами позиціонувалася як модель для інших держав
та країн у всьому світі.
Однак, експерти відзначають, що у промисловому секторі набагато складніше
декарбонізуватись. Тому підтримка федерального уряду є невід'ємною частиною
широких ініціатив та інвестицій у нові технології та підходи до боротьби зі
зміною клімату.
У Німеччині кожне велике
місто має свою енергетичну компанію, яка постачає електроенергію мешканцям
міста. І органи місцевого самоврядування, і громада можуть впливати на те, яку
саме енергію вони хочуть отримувати, від яких джерел. Зміни в законодавстві
щодо ринку електроенергії роблять це можливим.
В Україні кілька міст з населенням до 50 тисяч переходять на ВДЕ
В Україні питання енергетики стоїть дуже гостро, і причин для цього багато.
Однією з них є і те, що енергетичний сектор є головним джерелом екологічного
забруднення нашої країни.
Розвиток відновлюваних джерел енергії орієнтується на місцеві ресурси. Це
дозволило містам повернути собі контроль над енергетичними питаннями та
приймати рішення, які приносять користь саме їхньому регіону.
Проте, у більшості випадків міста не можуть повністю покрити свої потреби в
електроенергії за рахунок генерації з об’єктів ВДЕ на власній території, де
можливості для їх розміщення обмежені.
Тому стратегії багатьох міст передбачають тісну співпрацю із прилеглими
сільськими територіями: міста надають фінансову чи технічну підтримку для
розвитку сусідніх сільських районів, а сільські громади надають містам доступ
до своїх ресурсів, зберігаючи контроль над ними й отримуючи прибуток.
Так, у 2018 році місто Житомир першим у Східній Європі
офіційно заявило про перехід на 100 % використання відновлюваної енергії. До
2050 року місто планує стати кліматично-нейтральним. І це тільки початок.
Кожен опалювальний сезон – це виклик для органів місцевого самоврядування,
тому в проєкті для м. Рясного
відштовхувались від того, що спочатку треба знизити споживання у
найенергоємніших об’єктах громади, – багатоповерхових будівлях. Якщо
середньостатистичний європейський показник споживання складає 60 м²/рік, то в
Україні це приблизно 200 м²/рік. Оплата за тепло лягає на плечі самих
мешканців, які не можуть втрутитись в цей процес і не розуміють, за що йде
переплата. Саме тому місцева влада вирішила, що такі “теплові колгоспи” треба
поступово виводити з обігу.
Почати роботу над цим планують зі встановлення системи модернізації
опалення.
Ще одним способом зменшити енергоспоживання є заміна старих енергоємних
ламп на LED-освітлення, яке є також регульованим і приносить заощадження на
рівні 70%.
Тростянець підходить до питання своєї енергоефективності комплексно. Місто хоче бути максимально енергетично чистим і визначило це своїм пріоритетним завданням.
Тростянець навіть має конкретну програму – «План дії сталого енергетичного
розвитку», в якому йдеться про енергопостачання для бюджетних закладів,
житлових будівель, громадського транспорту, освітлення, комунальних і приватних
підприємств. Загалом експерти оцінюють цей план як один із найбільш амбітних:
зменшення викидів СО2 на 50% до 2030 року, використання ВДЕ до 30% за десять
років.
При плануванні або реконструкції будь-якої будівлі в Тростянці
розробляється план “пасивної будівлі”. Уже зараз там міський хаб (2 тис. кв м),
який буде оснащено тепловими насосами та сонячними панелями на даху. Тростянець
планує залучати інвесторів для обладнання міста сонячними панелями, а також
планує розвивати вітрову енергетику.
Головне завдання міста Чортків полягає у тому, щоби зменшити споживання енергії та “навчитися жити з енергією, якої достатньо”.
В 2016 році у Чорткові в міській раді створили відділ енергоменеджменту. Почали
“з малого”: запровадили систему енергомоніторингу у своїх бюджетних установах,
почали рахувати, скільки тепла, електроенергії, води використовує установа.
Великим досягненням у місті вважають впровадження “Днів сталої енергії”.
Так у місті привертають увагу до проблем екології та зміни клімату.
Але надзвичайну увагу тут також приділяють кліматичній та екологічній освіті у школах.
