За екобудинки українця в Європі готові плати по 650 доларів за метр квадратний (ФОТО)

5 хв на прочитання11 Листопада 2021, 21:12
фото LIFE HOUSE BUILDING

Економія на опаленні такого дому досягає 80 %.

Фірма, заснована айтівецем із Дніпра Артемом Рижковим, будує до 16 будинків на рік. Про це розповідає Економічна Правда

«Ми починали з 5 тисяч доларів, гаража та прес-станка, зібраного «на колінах». Зараз орендуємо приміщення площею 1200 квадратних метрів. — розповідає комерційний директор компанії Life House Building Сергій Поліщук. — Фірма вже звела декілька будинків за кордоном. Перший — у Литві шість років тому, останній — у Словаччині. Ведемо перемовини з деякими партнерами в Німеччині, Польщі, Чехії».

Попит на будинки зростає, тож команда планує розширюватися: орендувати більше приміщення та працювати на ринок країн Євросоюзу.

«Раніше ми зводили три будинки на рік, потім пʼять, десять. Зараз їх кількість постійно зростає», — розповідає директор компанії.

Будинки із соломи тепліші за бетон, цеглу та газоблок

Головна перевага будинків із соломи — енергоефективність та екологічність. Поліщук, запевняє, що таке житло зберігає тепло взимку та прохолоду влітку. Якщо порівнювати із класичними будинками з цегли чи газоблоку, то в соломʼяних будинках економія на опаленні досягає 80 %.

Завдяки економії на опаленні взимку та охолодженні влітку за десять років експлуатації повертається 50 % інвестицій, за двадцять років — 100 %.

За товщини стін 40 см такий будинок має хорошу тепло- та звукоізоляцію. Штукатурка з глини виконує роль контролю вологості всередині будинку.

Повідомляється, що у звичайних будинках товщина теплоізоляції — у кращому разі 10–15 сантиметрів. У солом’яному будинку 40 сантиметрів стіни — це теплоізоляція. Різниця температур на вулиці та всередині дому — 7–8 градусів Цельсія.

Пенсіонери з Борисполя вже живуть у солом’яному будинку сім років. Дім на 70 кв м вони опалюють маленьким каміном. Узимку температура всередині приміщення не опускається нижче 18 градусів.

Проєкт екологічного Будинку LHB-117 у Київськой області, село Горбовичі.

Інший приклад — солом’яний будинок на 140 кв м, у якому мешкають четвертий рік, потребує втричі менше енергії для опалення, ніж цегляний.

Енергоефективність житла із соломи відповідає параметрам «пасивного будинку», тобто такого, що споживає мінімум енергії. Таких результатів можна досягти і в будинку з цегли чи газоблоку, але через високу вартість обладнання споруда коштуватиме не менше 1500 євро за кв м.

Стійкий до вогню та гризунів

Із соломи можна звести будинок будь-якої форми та висотою до трьох поверхів. Для кожного проєкту панелі виготовляють індивідуально. Для їх наповнення використовують лише житню солому. Її не їдять гризуни і вона більш жорстка, ніж інші злакові культури, тож стіна виходить щільною.

Солому купують у фермерів, які мають сертифікат органічного виробництва. Таке жито не обробляють пестицидами. 

Виготовляють солом’яні панелі під Києвом у приміщенні колишнього овочесховища. На виробництві є столярна частина, де з деревʼяних брусів монтують каркаси для панелей. Вони мають бути правильної форми.

Зверху і знизу панель закривається кришкою з вологостійкої фанери. Наповнюють каркас соломою під спеціальним пресом, досягаючи тиску 120 кг на куб м. Прес-станок дозволяє виготовляти панелі висотою до чотирьох метрів. Після збирання панелей їх "стрижуть" для рівності поверхні.

Деревʼяні елементи попередньо обробляють біовогнезахистом. Будинок складають з панелей на місці, скручуючи їх спеціальними саморізами. Жодних інших додаткових опорних колон для збирання будинку не потрібно.

Після збирання стіни штукатурять глиною. Для штукатурки використовують спеціально підготовлену глину, яку після видобутку з кар’єра подрібнюють, змішують у відповідних пропорціях із піском і пластичними домішками.

На виробництві панелі пахнуть соломою, але в готовому будинку запаху соломи не відчувається.

«Глиняна штукатурка є гіпоалергенним матеріалом, який нейтралізує будь-які сторонні запахи», — пояснює директор компанії.

Солом’яні панелі мають високий клас вогнестійкості, що перевершує низку сучасних будівельних матеріалів, особливо коли йдеться про утеплювачі.

Солома погано горить, бо всередині мінімальна кількість повітря, а коли панель вкрита глиняною штукатуркою, відбувається самозгасання. Єдиний недолік таких будинків – відносна недовговічність, якщо порівнювати з бетоном чи цеглою. Хоча Поліщук запевняє, що такий дім може служити приблизно сто років.

Настільки тривалий термін служби соломи, яка у природних умовах розкладається менш ніж за рік, він пояснює захищеністю від вологи, ультрафіолетових променів і мінімальним доступом повітря.

«Солом’яна панель закривається шаром штукатурки. У такому стані вона може служити понад сто років. Додатково зовні будинки захищені вентильованим фасадом із дифузійною вітрозахисною мембраною, яка не пропускає вологу всередину будинку, але випускає її назовні», — каже Поліщук.

65 тисяч доларів за стометровий будинок

Компанія продає готові будинки та панелі, з яких можна самостійно звести дім.

Приблизна вартість будинку, готового до проведення внутрішнього косметичного ремонту, становить 650 дол. за м2. У цю ціну входять чорнова стяжка підлоги, глиняна штукатурка стін, підведення електрики, тепла водяна підлога. На кінцеву вартість будинку впливає вибір фасаду, вікон і даху.

Оскільки технологія нова та для багатьох незрозуміла, то компанія співпрацює з будівельними бригадами, які мають досвід монтажу солом’яних будинків.

Ще одна перевага будинків із соломи — екологічність.

«Якщо будинок із полімерних матеріалів, то у повітря виділяються шкідливі речовини. У ЄС люди замислюються про своє здоров’я, а в Україні часто не звертають на це уваги, головне — щоб було дешевше», — каже Поліщук.

Нагадаємо, що 25 % українців вважають екологічні проблеми одними з головних загроз для України.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: