Юрист пояснив, чим небезпечний законопроєкт про тимчасові адміністрації від Міненерго

Більше тижня проходить «громадське обговорення» ініційованого Міністерство енергетики України законопроєкту, яким пропонується відбирати енергетичні підприємства у їх власників. Чим небезпечна така законодавча «ініціатива» Міністерства енергетики з правові точки зору написав у Фейсбуці юрист, голова ГО «Енергетичний омбудсмен» Олександр Трохимець.

Він наводить такі аргументи.

Норми законопроєкту антиконституційні.

Конституція України гарантує вільне право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Чи то обленерго Ахметова, Григоришина та Суркіса, чи то ваша квартира. Сьогодні на підприємство «олігарха» зайде якась «тимчасова» адміністрація (що дуже подобається людям), а завтра вам підселять у домівку Поліграф Поліграфича Шарікова. І з правової точки зору це одне і те ж.

Законопроєкт породжує корупцію, замість боротися з нею.

«Підстави» для введення тимчасової адміністрації на енергопідприємстві можуть бути найрізноманітнішими — від невчасної подачі звітності, до повної технічної невідповідності роботи такого підприємства. Однак чіткого визначення підстав і випадків, коли має відбиратися підприємство у власника, а в яких досить просто пожурити — не має. От і будемо мати — одному «ай-ай-ай», а іншому — акції на стіл.

«Тимчасові адміністрації» лише поглиблять кризу в енергетиці.

«Ефективність» роботи державних підприємств ми можемо побачити на багатьох прикладах — від «Центренерго» до «Енергоатому». Суцільні збитки.

Виконання інвестиційних програм — найгірші серед усіх енергопідприємств саме там, де держава володіє контрольними пакетами акцій (за нечисленними винятками, де працюють ентузіасти — приклад ПАТ «Черкасиобленерго»).

Законопроєкт погіршує інвестиційну привабливість України.

Ми вже стали свідками, як держава «кинула» інвесторів у «зелену» енергетику. Спочатку протягом двох років не виплачувала коштів за електричну енергію, а потім почала ділити гроші не за закріпленим законодавством алгоритмом, а на власний розсуд, як ворона в казці — тому дала, цьому дала, а тому не дала.

Тепер кожен інвестор (і зовнішній, і внутрішній) розумітиме, що втратити своє майно можна не тільки через «корумповану» судову систему, а через іншу корумповану гілку влади — виконавчу в особі Міністерства енергетики.

Законопроєкт створює конфлікт інтересів.

Сьогодні в управлінні Міністерства енергетики перебувають ряд операторів системи розподілу (ПАТ «Черкасиобленерго», АТ «Запоріжжяобленерго», АТ «Миколаївобленерго» та інші) та оператор системи передачі — АТ «НЕК «УКРЕНЕРГО». Норми ініційованого законопроєкту дадуть змогу Міненерго вільно міняти менеджмент на цих підприємствах, обходячи вимоги корпоративного законодавства.

Законопроєкт надає тимчасовій адміністрації необмежені права без жодної відповідальності.

Законопроєктом передбачено, що тимчасові адміністрації звітують лише перед Міненерго. Законні власники, які юридично (формально) залишаються власниками майна, жодного доступу до інформації та звітів підприємства не мають. Крім того, законопроєктом не визначено механізм відбору тимчасового адміністратора, вимог до нього та його компетенції у вирішенні питань безпеки постачання електричної енергії (а це й стосується безпосередньої мети введення тимчасового адміністратора).

Законопроєкт закріплює механізм блокування роботи учасників ринку.

До активів підприємства, до якого вводиться ТА, належать у тому числі, як електрична і теплова енергія, придбана/виготовлена в майбутньому, так і паливо та кошти. Враховуючи те, що ТА не має права здійснювати операції з відчуження активів — не зможе бути виконана жодна угода, що призведе до дестабілізації енергосистеми.

Як бачимо з аналізу, законопроєкт про тимчасові адміністрації в енергетиці направлений точно не на стабілізацію цієї самої енергетики, і навіть не на боротьбу з олігархами.

Сьогодні в українському законодавстві достатньо механізмів впливу на підприємства в енергетиці, які здатні вирішити всі проблеми в ній.