Яке свято відзначає Європа в день православного Різдва: традиції
Свято, яке відзначається цього дня, — Хрещення Господнє, яке в західній церкві отримало назву Єпіфанії (Богоявлення), — одне з найдавніших християнських свят.
У багатьох європейських країнах 6 січня — це святковий день, попри те, що Різдво вони давно відсвяткували. У більшості країн у цей день відзначають День трьох королів. Це ті самі три волхви, які принесли дари до колиски, а точніше, до ясел новонародженого Ісуса. Вважається, що їх принесли саме 6 січня.
Взагалі-то у Євангелії йдеться не про королів, а про волхвів (мудреців, магів), які прийшли до немовляти Ісуса з дарами: золотом, ладаном і смирною. Але чи-то у ХІІ, чи у ХІV столітті теологи вирішили, що волхвами чи пастухами євангелісти називали цих трьох у непрямому значенні: занадто вже коштовними були ті дари, що їх принесли. Так три волхви обернулись на королів, та ще й імена отримали: Каспар, Мельхіор та Бальтазар (або Валтазар).
Свято Єпіфанії
Їхні мощі зберігаються сьогодні у відомому Кельнському соборі. Доступ до них для широкої публіки відкритий тільки раз на рік — як легко здогадатися, саме 6 січня. Однак 2021 рік, на жаль, став винятком через поширення коронавірусу.
Свято, яке відзначається цього дня, — Хрещення Господнє, яке у західній церкві отримало назву Єпіфанії (Богоявлення), — одне з найдавніших християнських свят.
У церковному календарі воно з'явилось вже у ІІ столітті. Зазвичай цього дня діти, одягнені трьома євангельськими королями, ходять домівками, колядують, співають пісні про Вифлеємську зірку (за що їх називають Sternsinger — «співаками зірки») та збирають гроші на доброчинність.
Цьогоріч, щоправда, таких походів домівками не буде через пандемію. Однак у Німеччині церковні богослужіння відбудуться за умови дотримання жорстких обмежень.
Згідно з давньою українською народною традицією Свята Вечеря у переддень Різдва збирає за столом усю велику родину. І що важливо — спізнюватися до столу не можна. А ще, під час трапези за столом у жодному разі не можна лаятися, сперечатися чи лихословити. У цей день наші прадіди нічого не їли аж до самого вечора. І лише з першою зорею на небі, яка, за біблійними переказами, несе благу звістку про народження спасителя — Ісуса Христа, українці розпочинали святкову трапезу.
У Святий вечір 6 січня закінчується різдвяний піст, під час якого сім'я збирається за Різдвяним столом для святкової вечері. Страви подаються все ще пісні, але вже дозволяється риба й олія. Звісно, що чіткого переліку страв немає. Але обов’язковими вважаються кутя, узвар, борщ, вареники та випічка.
