Як захистити дітей у випадку ядерного вибуху

Як захистити дітей від наслідків ядерного вибуху? Це залежить і від віку дитини, і від ситуації, в якій ви опинилися.

Віце-президент із технологій Роман Павлюк розповідає, що в методичках з ЦО пишуть, що для немовлят і малих дітей (до 3 р.) мали би бути такі собі герметичні камери-палатки з поліетилену. Тому немовлят і дітей віком до 18 місяців найкраще помістити в люльку/коляску, яку ви обгортаєте поліетиленом і спереду лишаєте отвір, через який будете діставати дитинку для заміни підгузків і годування. Цей отвір закриваємо кількома шарами марлі. Не можна вдягати дитинці респіратор і не можна його використовувати як фільтр для обмотаної люльки, адже в дитинки ще не такі сильні легені, аби вільно крізь нього дихати.

Якщо нема люльки — слінг і закрити дитині органи дихання (рот, ніс) марлею в кілька шарів або одягом, якщо такої нема.

Дітям від 2 р. можна дати дитячі медичні маски, для певності 2 на раз. Дитина в такому віці вже зможе якось сказати вам, якщо їй буде важко дихати.

Для діток від 6-7 р. заходи з захисту вже такі ж, як і для дорослих.

Оскільки захист дітей не такий надійний, як для дорослих (на жаль), то й виходити з ними на поверхню в перші години категорично не слід. Винятком може бути наявність у дітей травм, які можуть потребувати негайної допомоги (важкі опіки, переломи тощо).

Коли ми вийшли з дітьми на поверхню, то люльку завжди несемо в руках, ніде не ставимо ні за яких умов. Виняток становлять лише закриті приміщення, де ви зупинилися, аби змінити респіратори чи одяг.

Після виходу із зони ураження люльку й усі дитячі речі, що ви взяли зі собою, доведеться викинути.

А що робити, якщо вашу дитину ядерний вибух застав у школі чи садочку? Про це розповідає Dovidka.info.

Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, вона має залишатись там в укритті з рештою дітей.

Навіть якщо школа або садок у пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Це нашкодить вам, бо надворі ви можете зазнати радіаційного впливу, вашій дитині, а також іншим дітям і вчителям або вихователям, які перебувають в укритті школи чи садочка. Згідно норм безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з двору, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом із повітрям може потрапити у приміщення, де переховуються діти.

Тож вийти назовні означає наражати на небезпеку не лише себе, а й дітей і персонал. У випадку аварії з викидом або ядерного вибуху у будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

Аби мати впевненість, що школа або садок готові до будь яких сценаріїв, варто переконатися заздалегідь, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатися, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Для цього потрібно:

• Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження у такій надзвичайній ситуації.
• Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь із іншими батьками й учителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти, не будуть відчиняти, допоки не було дозволу від органів влади.

Це значить, що прийти й забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула, буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, що прийшли з двору, нашкодить дітям.

• Переконайтеся, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки.Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття придатне. Крім цього — акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані.

Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища – герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, у яких дотримані наступні вимоги (їх дотримання ви можете перевірити самі):

• розташоване в підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями), в основній будівлі школи або не далі, ніж 100 м\ від неї. Поруч не має бути резервуарів із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями;
• забезпечене електроживленням, штучним освітленням, системами водогону та каналізації. За відсутності мають бути приміщення для встановлення виносних баків;
• не має бути ніяких отворів у стінах, окрім дверей. Якщо є інші — мають бути закладені мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками чи цеглою;
• в укритті має бути не менше ніж два евакуаційних виходи. Для укриттів місткістю до 50 осіб допускається один вихід;
• через укриття не повинні проходити водопровідні, каналізаційні чи інші магістралі;
• входи мають закриватись посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;
• в укритті має бути вентиляція;
• місткість укриття — не менше 1 м на людину.

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей упродовж не менше 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:

• • місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати; 
  • теплі ковдри чи спальники;
  • поліетиленові пакети;
  • армований скотч для герметизації приміщення;
  • ганчірки та вологі серветки;
  • вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;
  • питна вода у розрахунку одна особа/2 л на добу; 
  • запас консервів і сублімованої їжі;
  • контейнери для продуктів харчування; 
  • баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд); 
  • резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо); 
  • вогнегасники; 
  • аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги; 
  • запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей і персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця — 16 мг на особу, діти (від 1 місяця до 3 років) — 32 мг, діти (від 3 до 12 років) — 62,5 мг на особу, підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) — 125 мг на особу, дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна;
  • респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;
  • засоби зв’язку й оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках з КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);
  • інструменти (лопати штихові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо). 

Якщо не всі речі є, разом із іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали, або знайдіть і принесіть самі.

• Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини, у ньому мають бути: пляшка чистої води; поживні батончики чи снеки в герметичних упаковках; нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків і ближніх родичів (імена, телефони, адреси); телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними на забезпечує заклад; улюблена іграшка або річ. Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування).

Важливо! Щоби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтеся з адміністрацією чи вчителем (вихователем), аби ці речі зберігались у закладі, але в швидкому доступі, щоб їх можна було швидко брати під час тривоги.

• Обовʼязково попередьте медичного працівника школи чи садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози чи алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі!
• Проговоріть із дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми.Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.
• Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені у безпечності перебування вашої дитини в укритті навчального закладу у випадку ядерного вибуху — тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза, ви приймаєте на власний розсуд.

Залежно від ситуації органи місцевого самоврядування або адміністрація закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання у вашій школі.

Також ми розповідали, що робити, якщо ядерний удар застав вас не вдома.