- Головна
- Новини
- Агро
- С/Г продукція
- Як вибрати смачну та якісну ковбасу
Як вибрати смачну та якісну ковбасу
Якісна ковбаса не повинна коштувати менше за м'ясо.
Ковбаса залишається популярним продуктом, але тепер існує такий великий вибір її сортів і видів, що в ньому складно зорієнтуватися. «Домосіди» розповідають, як вибрати хорошу ковбасу.
Варені ковбаси
Варена ковбаса готується із просоленого фаршу. Вона може містити сою замість м'яса, а також молоко, яйця та воду. Термін придатності — 72 години. Варено-копчену ковбасу спочатку варять, а потім коптять, готують її з рубаного м'яса. Вона містить багато спецій, молоко, вершки, крохмаль, борошно та шпик і може зберігатися близько 2 тижнів у холодильнику.
На що слід звернути увагу при виборі варених ковбас:
- Упаковка або оболонка має бути сухою й еластичною. У свіжих ковбас оболонка щільно прилягає до фаршу та відсутні дефекти: здуття, плями, деформації.
- Колір натуральної ковбаси має бути сіруватим, як і колір вареного м'яса. Якщо виріб яскраво-рожевого або червоного кольору, то в продукт додано барвники, нітрити та інші хімічні добавки. При нагоді зігніть шматочок ковбаси: якщо він кришиться, рветься — отже, у ній багато крохмалю чи сої. А якщо капнути йод на ковбасу і пляма стане синьою, це також означає, що у виробі забагато крохмалю.
- Часто виробники замінюють натуральний м'ясний фарш на МОМ (механічне обвалення м'яса) — спресовані кістки із залишками м'яса. Під дією пресу все це перетворюється на пюре, яке змішують із соєю. Проте далеко не завжди про це пишуть на етикетці – замість МОМ вказують м'ясо, а замість сої у складі — рослинний білок.
Копчені ковбаси
Копчена ковбаса готується з рубаного м'яса вищого ґатунку шляхом різних видів копчення. Напівкопчену ковбасу обсмажують, потім варять і після коптять. Її готують із рубаного м'яса і випускають у натуральній оболонці, придатній для їжі. Якісна ковбаса не повинна коштувати менше за м'ясо.
Сиркопчену готують із м'яса вищого ґатунку шляхом холодного копчення при 20-25 °С. Вона містить багато спецій та іноді навіть коньяк. Може зберігатися у холодильнику протягом 4 місяців. Варто врахувати, що натуральне копчення — дорогий процес. Багатьом виробникам набагато дешевше як копчення використовувати рідкий дим.
При виборі ковбаси зверніть увагу на такі фактори:
- Зріз ковбаси має бути сухим, гладким, рівномірним, без пор і шматочків жилок. А колір — коричневих відтінків; ніякого яскраво-червоного, рожевого чи коралового кольору не повинно бути. Зверніть шматочок ковбаси в трубочку — якісний продукт еластичний і не ламається. Якщо шматочок ламається, випадає шпик, отже, натурального м'яса у ковбасі майже немає.
- Упаковка (оболонка) має бути трохи зморщеною, через втрату вологи. Якщо оболонка туга і пружна, то в ковбасі багато води, а це означає забагато добавок, таких як крохмаль і соя, яких там не повинно бути. Біла суха цвіль, що не проникла під оболонку, допускається в сирокопчених ковбасах. У ковбаси, копченої за допомогою натурального диму, поверхня суха та глянсова. Якщо продукт був зроблений за допомогою рідкого диму, то колір оболонки може бути матовим і злегка помаранчевим, а також буде наявна специфічна кірочка та патьоки.
- Аромат копчення має бути тонким, легким. Якщо запах різкий, то ковбасу вимочили у спеціальній коптильній рідині.
- Як і у випадку з вареною ковбасою, для економії у фарш кладуть сою, пшеничне борошно, крохмаль, а на етикетці ковбаси це іноді не вказують. При купівлі куштуйте продукт, аби зрозуміти, чи не перестарався виробник із крохмалем — він надає ковбасі «паперового» присмаку.
- Склад на етикетці має бути максимально коротким: бажано, щоб це були лише м'ясо, шпик і спеції. Добавка «глюконо-дельта-лактон», що на упаковках позначається як Е575, прискорює термін дозрівання продукту штучним шляхом.
- Сама ковбаса має бути твердою, сухою та щільною. А ковбаса в нарізаному вигляді має бути пластичною і легко розжовуватись. Якщо виріб «проминається» пальцями — це ознака порушення технології виготовлення, і така ковбаса не «дозріла».
- Смак ковбаси має бути без кислинки: приємний, злегка гострий, солонуватий, із вираженим ароматом копчення та прянощів.
Сиров'ялені ковбаси
Сиров'ялені ковбаси виробляються за допомогою тривалого сушіння і без копчення. Готують їх виключно з м'яса вищого ґатунку, виріб містить спеції, мед і коньяк. До складу, крім свинини та яловичини, може входити баранина, конина та вино. Така ковбаса може зберігатись у холодильнику 4–6 місяців. Найпопулярніший вид такої ковбаси — салямі.
Ось кілька порад, як вибрати гарну сиров'ялену ковбасу:
- Що темніший виріб, то більше в ньому яловичини чи конини. Через те, що ковбаса виробляється виключно з м'яса вищого ґатунку, вона не може дешево коштувати.
- Наявність білого нальоту (не цвілі) на оболонці ковбаси — ознака чудової якості. Це сіль. Уважно дивіться на зріз: якщо колір ковбаси неоднорідний, особливо по краях, то ковбасу протирали водою чи олією, щоб позбавитися сольового нальоту.
- Оболонка має бути обов'язково натуральною або близькою до натуральної. Вона має бути виготовлена з натуральних продуктів: розрізняють колагенову (виготовляється із середнього шару шкур великої рогатої худоби) та фіброузну (із целюлози). Буває, у процесі «дозрівання» ковбаса вкривається пліснявою — такий виріб не викидають. Ковбасу очищають та обсипають спеціями, тому краще не купувати виріб в обсипанні.
Також ми писали про отруту в тарілці: топ-7 добавок, які гублять наш організм.