Як уберегти дітей від російської пропаганди в школі на окупованих територіях: радить педагог

Російські закони забороняють політичну агітацію в школах, але на практиці дітей залучають до Z-флешмобів і змушують говорити «про важливе». Якщо ви, опинившись на окупованій РФ території, з якихось причин були змушені віддати дитину до школи, де викладають учителі-колаборанти або спеціально привезені з Росії, і хочете захистити дитину від руйнівного впливу пропаганди у школі, можете скористатися порадами педагога Діми Зіцера. Він розповів «Службі підтримки», як зменшити ризики і для дитини, і для себе.

Заздалегідь з’ясуйте обстановку в школі

Будьте готові до всього. Навесні міністерство освіти РФ анонсувало зміни в підході до патріотичного виховання у школах: «Школярів не залишать сам на сам з інформаційною війною, розв’язаною проти нашої країни». Але як буде справа в кожній конкретній школі? Загугліть «нові патріотичні ініціативи у школі».

Поговоріть із учителем або класним керівником до початку занять. Спробуйте акуратно з’ясувати його/її погляди і плани щодо позаурочних «розмов про важливе». Агітувати чи переконувати не потрібно. Ваше завдання — отримати інформацію.

Говоріть із дитиною відверто

Не бійтесь обговорювати з дитиною все, що вас хвилює. Зокрема політику й військові дії. Речі можна називати своїми іменами. Звісно, треба орієнтуватися на вік — говоріть так, щоби дитина вас зрозуміла.

Не уникайте відповідей. Дитина помітить, що у розмовах із нею ви замовчуєте якісь питання або використовуєте евфемізми, — і сприйме це як обман. Це серйозно позначиться на довірі між вами.

Ось його не варто говорити:

• «Вийди, нам із татом треба поговорити».
• «Ці розмови не для дитячих вух».
• «Як багато знатимеш, то скоро постарієш».

Придумайте план на випадок, якщо дитина поділиться з вами пропагандистськими тезами від учителів чи однокласників

Порадійте, що дитина взагалі з вами ділиться, й обговоріть із нею:

✔ «А що ти думаєш із цього приводу?»

✔ «Що ти відчув/ла, коли ви це обговорювали?»

✔ «Що би тобі хотілося на це відповісти?»

✔ «Що саме тебе в цьому зачіпає?»

Висловлюйте свої погляди тільки у спокійному стані. Не забувайте, що дитина — окрема особистість. Дозвольте їй самостійно модерувати спілкування з іншими людьми. І спробуйте бути на її боці.

Заохочуйте дитину мислити глибше

Розкажіть дитині (й самі не забувайте), що мати різні погляди нормально. З дитиною старше 10 років можна обговорити суперечності в поглядах глибше:

✔Допоможіть зрозуміти, що йому/їй справді важливо: просто обговорити ситуацію, відстояти свої погляди, зберегти стосунки, переконати когось у чомусь?

✔ Дайте можливість поділитися всіма почуттями, які він/вона відчуває.

✔ Уточніть, чи хоче дитина отримати вашу пораду й дізнатися вашу думку. Якщо так — висловіться у спокійній формі. Наприклад: «Я не згоден», «Я думаю інакше», «Є інша думка».

Знайте, що норму формуєте саме ви

Основа культури й переконань дитини формується саме в батьківській сім’ї. Те, що він/вона дізнається в школі, буде менш значущим. І це ще одна причина відверто обговорювати з дитиною все, що для вас важливо.

Не бійтеся, що дитина перекаже ваші розмови у школі. Діти рано вчаться розділяти «зовнішнє» та «внутрішнє» середовище. Навіть першокласники зазвичай розуміють, що не варто розповідати у школі все, що відбувається вдома.

Також ми розповідали, що, мовляв, «Це наші діти. Вас їхнє сьогодення та майбутнє вже не стосується» — російська пропаганда про дітей на окупованих територіях.