Як упізнати отруйну змію: види та забарвлення (ФОТО, ВІДЕО)

Змії здавна викликали у людей страх і продовжують це робити, але наскільки цей страх обґрунтований? Всесвітній день змій був започаткований, щоб допомогти людям дізнатись більше про цих тварин і те, як багато вони привносять у світ, яким ми його знаємо, розповідає daysoftheyear.com.

Змія є одним із найдавніших міфологічних персонажів, і її шанували цивілізації у всьому світі. На сьогодні відомо приблизно 3458 видів змій, починаючи від напівзамерзлої тундри на півночі Канади до спекотних джунглів екватора та більшості світових океанів.

Лише приблизно 600 видів змій отруйні. Це менше 25 % змій! Тільки 200 видів змій загрожують життю людини. Звичайно, це не означає, що слід гладити будь-яку змію, яка трапиться на вашому шляху, однак не варто намагатися вбити будь-що, що прошелестіло в кущах. Тим паче, що це може бути взагалі не змія.

Змії є високоефективними хижаками та відіграють життєво важливу роль у підтримці рівноваги природи. Змії дають нам змогу побачити доісторичний час, коли на землі панували рептилії — багато людей навіть не здогадуються, що сучасні рептилії буквально є живими двоюрідними братами динозаврів.

Види, які найбільше заворожують людей:

• королівська кобра, найбільша отруйна змія у світі, яку більшість людей бачила у фільмах, коли заклинатель змій виманює з кошика;
• гримуча змія (гримучник), яка змусила незліченну кількість людей висмоктувати її отруту з місця укусу, поки не пізно;
• сітчастий пітон, найдовша у світі змія, яка вбиває свою здобич, задушивши її.

Що ж стосується власне України, то на наших теренах у дикій природі живуть приблизно десять видів змій. Із них отруйними є лише гадюки. Але налічується п’ять видів гадюк, які живуть у наших краях. Про них розповідає Тернополіс.

Усі гадюки мають різні форми тіла та колір забарвлення, але мають одну спільну рису — це ромбічний малюнок. Така властивість власне і відрізняє гадюк від неотруйних змій, які живуть у наших краях.

А тепер детальніше про кожен із видів змій.

1. Гадюка звичайна, або живородна, найбільш розповсюджена на території нашої країни, водиться практично в усіх регіонах. Зазвичай, довжина її тіла коливається в межах від 30 до 50 см, хоча іноді довжина цієї змії може сягати і 70 см.

Забарвлення шкіри доволі мінливе — від світло-сірого і блакитного до мідно-червоного і чорного. Але обов’язковим атрибутом гадюки звичайної є ромбічний малюнок на спині. Проживає у лісових галявинах, на узліссях, у лісосмугах, чагарниках і степових схилах, які влітку добре прогріваються.

2. Гадюка степова — зустріти її можна у центральних, східних і південних областях. Довжина її тіла становить приблизно 60–65 см. Має видовжену передню частину голови із трохи піднятими краями. У забарвленні переважають бурі відтінки, а на спині — темний ромбічний малюнок. Може трапитися степова гадюка з темним забарвленням, але це буває вкрай рідко. Степова гадюка полюбляє вкриті чагарниками степові балки, яри, лісосмуги, а також заплави річок.

3. Гадюка Ренарда — проживає у причорноморській низовині та на Слобожанщині. Але зустріти її не так просто. Це зникаючий вид, занесений до Червоної книги. Зовні дуже схожа на степову гадюку, тому чимало дослідників вважають її підвидом саме гадюки степової. Цей вид плазунів полюбляє селитися у полинових степах, чагарниках, балках і лісосмугах.

4. Гадюка Нікольського — це найбільша гадюка в Україні. Довжина її тіла становить приблизно 80 см. Ареал поширення — південні та східні області країни.

Зовнішня особливість — велика, злегка випукла голова, чітко відмежована від шиї. Забарвлення чорне, ромбічний малюнок на спині ледь помітний.

Ще одна особливість — молоді особини цього виду мають сірувато-бурий окрас, який із віком змінюється на темний. Розпізнати гадюку Нікольського можна за ще однією особливістю: нижня сторона кінчика хвоста має яскраве жовте або помаранчеве забарвлення.

Проживає на лісових галявинах, лісосмугах, узліссях. Віддає перевагу насадженням із деревами листяних порід. Відтак украй рідко її можна зустріти у соснових лісосмугах чи узліссях.

5. Гадюка носата — трапляється лише в дельті Дунаю, тому вважається найбільш рідкісною для України. На кінчику носа має специфічний виріст завдовжки від 3 до 7 мм, що є особливою ознакою цього плазуна. Довжина тіла становить від 60 до 70 см.

Забарвлення коливається від майже білого і до мідно-червоного, але обов’язково наявний ромбічний малюнок на спині переважно чорного кольору. Оселяється у чагарниках та долинах річок. Кусає, отруйна, але смертельних випадків унаслідок укусу гадюки носатої, на щастя, ніколи не фіксували.

Решта плазунів, які можна зустріти на території нашої країни, — неотруйні.

Також ми розповідали, що 16 липня у світі відзначають Всесвітній день змій.