Віруси Коксакі в Україні дочекалися свого зоряного часу?

За даними американської служби CDC, ентеровірусним захворюванням притаманна літньо-осіння сезонність – 77,9 % – у країнах із помірним кліматом, а от у тропічних країнах сезонні спалахи відсутні. При цьому точних цифр, які б могли допомогти простежити динаміку захворювання українців на віруси Коксакі, ні у кого нема. Центр медичної статистики МОЗ України відповів на запит GreenPost, що не має інформації про кількість випадків захворювання на віруси Коксакі, оскільки вона не передбачена статистичною звітністю. Проте українські епідеміологи зазвичай застерігають, що влітку й восени починається підйом захворюваності на віруси Коксакі – зазвичай це пов’язують із відпочинком на екзотичних курортах, особливо турецьких: ці віруси воліють помірний клімат. Найчастіше віруси Коксакі вражають дітей, тому додаткові запитання, які виникають від знайомства з інформацією МОЗ, ми вирішили поставити педіатрові – Дар’ї Шиманець.

Вірусів Коксакі багато

Ставлячи діагноз «вірус Коксакі», лікар має на увазі якийсь із 30 активних ентеровірусів, які належать до групи РНК-вірусів. Своєю назвою вони завдячують американському місту Коксакі, в одному зі шпиталів якого їх було вперше виділено з фекалій хворих дітей із синдромом поліомієліту.

Віруси Коксакі розмножуються в шлунково-кишковому тракті людини, а в довкілля потрапляють повітряно-крапельним шляхом і з умістом кишківника. Тому не дивно, що основні механізми передачі вірусів Коксакі – фекально-оральний і контактний.

Віруси Коксакі мають високу контагіозність, тому легко поширюються в місцях скупчення дітей (курортах, санаторіях, дитячих садочках). 

Від моменту зараження до появи симптомів хвороби минає 2-10 днів.

Як відрізнити Коксакі від інших вірусних інфекцій і чи є в цьому сенс?

Почервоніння горла, жовтуватий наліт на язиці, збільшення лімфатичних вузлів, лихоманка (з температурою до 39-40°С) може ускладнюватися головним болем та блювотою. Відрізнити Коксакі від інших вірусних захворювань можна лише за характерним висипом – на кінцівках та навколо або у ротовій порожнині – цю вірусну інфекцію так і називають «рука-нога-рот», говорить Дар’я Шиманець. Діагноз ставиться клінічно, тобто на основі симптомів, і лікування, як і більшості вірусних інфекцій, симптоматичне.

«Довгий час цей вірус був нерозпізнаний у пострадянських країнах – ці симптоми списували на вітряну віспу, алергійку, корову краснуху... Та проводили непотрібне лікування», – розповідає лікарка.

Група ризику / як уберегтися

Шанси підчепити щось із вірусів Коксакі традиційно мають діти та люди з супутніми захворюваннями, нагадує Дар’я Шиманець і пояснює: оскільки віруси групи ентеровірусів можуть викликати не тільки температуру та висип, а й тяжкі запалення мозку та мозкових оболонок. Так, ці ускладнення бувають украй рідко, але скидати цю можливість із рахунку не варто.

Як же «розминутися» з вірусами Коксакі? Лікарка вважає, що відмова від відпочинку на турецьких пляжах від цього не врятує.

«Цей вірус уже довгий час живе у нас, і їхати за ним нікуди не треба, краще їхати в Туреччину за приємними спогадами, гарними фото, пахлавою та прянощами», – говорить Дар’я Шиманець.

Чи допоміг би карантин?

«Як і проти будь-якої інфекційної хвороби карантинні заходи мали б успіх, але навіщо, коли достатньо всього лише дотримуватися правил гігієни?» – нагадує педіатр.

• Говорячи про профілактику захворювання на віруси Коксакі, МОЗ до найбільш поширених рекомендацій:

• уникати контакту з людьми, які чхають і кашляють
• дотримуватися правил особистої гігієни (мити руки, тримати в чистоті роботу порожнину

додає ще три:

• мити руки після відвідування громадських місць та прогулянок
• якщо потрібно відвідати чи піклуватися про хворого, використовувати засоби безпеки – рукавички
• слідкувати, щоб малюки не куштували побутових та інших речей.

«Профілактика вірусних інфекцій базується на шляхах їх передачі – фекально-оральний (мити руки особливо після відвідування туалету, і ми як батьки цьому найкращі вчителі та приклад), повітряно-крапельний (при кашлі, чханні користуються серветкою або робіть це у згин ліктя), контактно-побутовий (брудні іграшки; тут хотілось би, щоб у дитячих садках приділяли увагу обробці іграшок, оскільки діти 2-6 років хворіють найчастіше) цей вірус достатньо стійкий у довкіллі, але швидко гине при нагріванні та кип'ятінні», – говорить Дар’я Шиманець.

Наостанок лікарка радить: при появі висипу будь-якого виду треба звернутися до свого лікаря, він допоможе обрати правильне лікування або «нелікування», спостереження.