Від дихальних вправ при реабілітації після ковіду до стройової підготовки: як змінилося викладання фізкультури за останні три роки

В останню п'ятницю вересня відзначають Європейський день шкільного спорту. Для України ця тема якщо не болюча, то щонайменше актуальна — адже останні три роки вчителі фізкультури змушені працювати в умовах не лише несприятливих, а й змінних. Хоча важливість фізичного здоров’я залишається сталою, проте доводиться знову і знову знаходити шляхи вирішувати це завдання, виходячи з тих можливостей, які доступні на цей момент.

Про те, які виклики з’явилися перед шкільними вчителями фізкультури та як вони виходили з ситуації, GreenPost розповів учитель фізкультури одного зі столичних ліцеїв Андрій Міняйлук.

— Як змінила викладання фізкультури пандемія? Які наслідки це мало — знизилась успішність, стало важче працювати?

— Безумовно, пандемія значно змінила викладання фізичної культури у навчальних закладах. Передусім змінився самий формат викладання уроку — зі звичної стаціонарної форми більшість навчальних закладів перейшли до дистанційного формату, відносно нового для всіх учителів. Особисто я звертав більше уваги на вивчення теоретичних основ про фізкультуру та спорт (історія виникнення фізичної культури, складові фізичної культури, здоровий спосіб життя, правила видів спорту, фітнес як складова фізичної культури і багато чого іншого), оскільки під час звичайних уроків для теорії виділяється дуже малий відсоток часу. Під час дистанційних уроків проводили з учнями комплекс загальнорозвиваючих вправ, вправ для формування правильної постави, а також обов’язково вправи для дихальної системи, щоб повністю відновити дихальну функцію після хвороби.

 На мій погляд, негативні наслідки пандемії для учнів, які займаються фізичною культурою:

1. Зниження рухової активності під час дня.
2. Зниження показників фізичних якостей (сила, швидкість, гнучкість, координація, витривалість).
3. Відсутність рухливих і спортивних ігор, наслідком чого стала відсутність роботи та спілкування у команді.

Але є й позитивні наслідки:

1. Підвищення теоретичних знань про фізичну культуру і спорт.
2. Закріплена звичка до самостійних занять удома.
3. Звичка загартування організму для профілактики ризику розвитку хвороб.

— Як змінилося викладання фізкультури із початком повномасштабного вторгнення?

— Початок повномасштабного вторгнення певною мірою змінив викладання фізкультури, але внаслідок пандемії в учителів уже був більш-менш чіткий алгоритм дій для проведення дистанційних  уроків. Проте за рекомендацією МОН учителі мали приділяти велику увагу психологічному стану кожного учня. За допомогою уроків з фізкультури це зробити дуже легко, бо під час фізичної активності мозок людини відпочиває і відволікається від зовнішніх проблем. Тому уроки проходили у форматі спілкування з учнями, налагодження дружніх відносин між ними. Також проводили з учнями комплекс загальнорозвиваючих вправ, вправ для формування правильної постави, приділяли увагу теоретичним знанням про фізичну культуру і спорт.

А коли почалося навчання в очному форматі, я особисто почав звертати велику увагу на стройову підготовку, розвиток сили та витривалості для учнів старших класів. На мою думку, це відіграє важливу роль у їхньому житті  після закінчення школи, а також під час занять у вишах. До речі, деякі учні планують своє навчання у військових університетах та академіях.

— Що зараз заважає працювати вчителям фізкультури?

— Оскільки рішенням МОН є впровадження у навчальні заклади проекту Нової української школи, то й уроки фізкультури дещо змінились. На мою думку, це є крутий проект, тому що кожен учень може займатись тим видом спорту, який йому подобається. Під час уроку ми обираємо види спорту і ділимось на невеличкі команди (частина грає у футбол, частина у флорбол, частина займається фітнесом тощо). Єдина проблема — це те, що у більшості навчальних закладів немає певного інвентарю для багатьох видів спорту. У ліцеї, де я працюю, постійно відбувається поповнення інвентарю, тому особисто мені нічого не заважає працювати. Головне — зацікавити дітей до занять фізкультурою й особистим прикладом показувати, наскільки це круто і популярно.

— У різних країнах різні підходи — а як Ви бачите ідеальне викладання фізкультури у школі?

— Мені дуже подобається фінська система фізичного виховання. Під час уроків великий акцент робиться на ігри, естафети, розваги. Також більшість уроків проводяться у формі змагань. Учням подобається брати участь у марафонах, робити спортивні виклики одне одному, вчителям, батькам, брати участь у різних проектах, пов’язаних із фізичною культурою. Внаслідок цього в учнів розвивається увага, відповідальність, дисципліна, покращується та зміцнюється здоров’я.  У своїй практиці буду намагатися щось запровадити із цієї системи.

Особисто для мене ідеальне викладання фізкультури у школі складається з декількох складових:

1. Наявність матеріально-технічної бази.
2. Зацікавленість учнів та вчителя у заняттях фізкультурою і спортом.
3. Вивчення теоретичних основ про фізкультуру, спорту, фізичні якості, організм людини загалом.
4. Максимальна рухова активність під час уроку.
5. Проведення проектів і змагань серед учнів, учителів.
6. Кількість уроків на тиждень — 3, а також додаткові (можна як факультатив) для учнів, які не відвідують спортивні секції.
7. Запровадження системи раціонального харчування учнів, особливо в ті дні, коли є заняття фізичною культурою (більша кількість вуглеводів, білків, овочів).