Вакцина проти коронавірусу: світло в кінці тунелю?

Поява вакцин від нових хвороб  – це завжди довгий шлях проб і помилок. Щоправда, вакцина проти COVID-19 може з’явитися безпрецедентно швидко. Можливо, навіть раніше, ніж за рік-півтора, про які говорили у ВООЗ.

Пандемія COVID-19 примусила науковців усього світу займатися дослідженням та розробкою вакцини як ніколи раніше. Швидкість у пріоритеті, тому вакцини можуть бути доступними в екстреному застосуванні або подібних протоколах до початку 2021 року.

«Це було би принциповим кроком до зміни традиційного шляху розвитку вакцини, який у середньому займає 10 років, навіть порівняно з прискореним 5-річним терміном розробки першої вакцини проти Еболи», – пишуть у провідному світовому науковому журналі Nature.

Хто першим розробить вакцину?

На цьому тижні у лідери стрімко вирвався Оксфорд, показавши найшвидші результати виходу на етап людських випробувань.  Учора команда Інституту Дженнера в Оксфорді почала тестувати вакцину на добровольцях. Вчені вважають, що рівень її готовності більш ніж достатній. Вірогідність успіху, впевнені вони, становить 80%. Уже у вересні планується випустити до 1 мільйона доз.

Професор Сара Гілберт з команди Інституту Дженнера вважає, що час, за який можна буде визначити, наскільки ефективна вакцина, дуже залежить від циркуляції вірусу. Адже якщо добровольці не контактують із вірусом, дослідники не можуть перевірити, як працює їхня вакцина.

«Якщо серед усіх добровольців, яких ми прищепили, дуже низька передача вірусу, нам просто доведеться довго чекати, щоб отримати результат», – сказала професорка.

У потилицю оксфордським науковцям дихають кілька інших компаній – наприклад, Moderna планує вже цієї осені вакцинувати медичний персонал, а потім і решту населення. Але невідомо, коли і за які гроші ці вакцини прийдуть в Україну. Ми точно не перші в цій черзі.

Що це буде?

За даними британського сайту https://news.sky.com/, оксфордська вакцина ChAdOx1 nCoV-19 – це версія вірусу звичайної застуди, модифікована так, що не викликає симптомів і несе генетичний матеріал коронавірусу. Він заражає клітини людини, примушуючи їх виробляти один із вірусних білків, а це викликає імунну відповідь і має захищати людей від майбутньої інфекції.

Утім, вакцин проти коронавірусу буде щонайменше декілька. Можливо, деякі вакцинні платформи будуть краще пристосовані до конкретних підтипів популяції (таких як літні люди, діти, вагітні жінки тощо).

А може, вакцина й не потрібна?

Але багато фахівців – імунологів, епідеміологів, вірусологів – застерігають: надмірно покладатися на появу вакцини проти коронавірусу не варто: вірус мутує так швидко, що розробки науковців за ним не встигатимуть. Наскільки ця думка має підстави?

«Якби була вакцина проти SARS, то зараз би вона знадобилась, – найімовірніше, вона працювала би і проти цього вірусу. Так, мутації є – наскільки я знаю, вже сьогодні виділяють 5 великих груп чи підгруп. Проте вони не настільки суттєві для білків капсиду вірусу, проти яких і мають напрацьовуватися антитіла. Тому думаю, що мутагенез вірусу тут сильно не вплине», – вважає Оксана Півень, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник НАН України.

Утім, наскільки дієвою може виявитися вакцина проти коронавірусу, покаже лише час.