Міжнародний день вакцини проти ВІЛ: огляд сучасних розробок

18 травня 2025 року відзначається Міжнародний день вакцини проти ВІЛ. Наразі її ще нема —  вакцини проти цього захворювання залишаються в активній фазі досліджень, але жодна ще не отримала ліцензію для широкого використання. Що можна сказати про стан розробок вакцин проти ВІЛ, їхні переваги та ризики, спираючись на дані станом на травень 2025 року?

Є кілька перспективних напрямів:

мРНК-вакцини (наприклад, від Moderna та IAVI)

Використовують технологію мРНК для стимуляції імунної відповіді, подібно до вакцин проти COVID-19.

У клінічних випробуваннях IAVI G002 та G003 тестуються імуногени (eOD-GT8 60mer та Core-g28-v2 60mer), які спрямовані на активацію В-клітин для створення широко нейтралізуючих антитіл (bnAbs). Результати очікуються у 2025 році.

Гермінативне націлення (germline targeting)

Розробки від IAVI, Scripps Research та Fred Hutch спрямовані на поступове «навчання» імунної системи створювати bnAbs через серію імуногенів. Наприклад, eOD-GT8 60mer у фазі I показав, що 97 % учасників почали виробляти потрібні В-клітини.

Т-клітинні вакцини

IAVI тестує імуногени, що стимулюють Т-клітини, які можуть знищувати інфіковані клітини. Один із кандидатів — вакцина на основі вірусу везикулярного стоматиту (VSV), яка наразі на стадії доклінічних досліджень.

Мозаїчні вакцини

Такі вакцини (наприклад, від Janssen, випробувані в Imbokodo та Mosaico) намагалися охопити різноманітність штамів ВІЛ, але випробування зупинили у 2021–2023 роках через низьку ефективність (менше 30 %).

Комбіновані підходи

Дослідження від MIT (2024) показало, що двоетапна вакцинація (дві дози з інтервалом у тиждень) може посилити імунну відповідь, викликаючи як антитіла, так і Т-клітини.

Переваги розробок

• Потенціал мРНК-вакцин. Швидкість розробки та модифікації мРНК-вакцин дозволяє адаптувати їх до мінливого вірусу ВІЛ. Moderna вже співпрацює з IAVI, що прискорює прогрес.
• Широкий захист. Гермінативне націлення може викликати bnAbs, які нейтралізують різні штами ВІЛ, долаючи проблему його високої мутабельності.
• Довготривалий ефект. Т-клітинні вакцини можуть забезпечити стійкий контроль над вірусом, знижуючи ризик передачі. Наприклад, RV144 у 2009 році показала 31 % ефективність, що стало проривом.
• Соціальний вплив. Навіть частково ефективна вакцина (зниження ризику на 30–50 %) може суттєво зменшити кількість нових інфекцій, особливо в регіонах із високим рівнем ВІЛ, як-от Африка.

Ризики та виклики

• Побічні ефекти. У випробуваннях мРНК-вакцин (IAVI, 2024) 7–18 % учасників мали шкірні реакції (висип, свербіж). Хоча вони були легкими й лікувалися антигістамінами, це викликає занепокоєння щодо масштабного використання.
• Низька ефективність. Більшість вакцин (Mosaico, Imbokodo, HVTN 702) не показали значного захисту. Навіть RV144 із 31 % ефективністю втрачав дію з часом (із 60 % у перший рік до 29 % за три роки).
• Підвищений ризик інфекції. Деякі вакцини, як-от MRKAd5 у випробуваннях STEP (2007), навпаки підвищували ризик зараження через імунну активацію, що робило клітини вразливішими.
• Складність імунної відповіді. ВІЛ інтегрується в ДНК клітин протягом тижня після зараження, створюючи резервуари, які важко знищити. Антитіла, навіть bnAbs, часто з’являються надто пізно, щоб зупинити інфекцію.
• Етичні та логістичні проблеми. Випробування в Африці (IAVI G003) показали, що ефективність може відрізнятися залежно від популяції, що ускладнює уніфікацію вакцини. До того ж фінансування (наприклад, від USAID) скорочується, що гальмує дослідження.

Аналітичний погляд

Нинішні розробки показують, що ми на порозі прориву, але реальність складніша, ніж здається. Оптимістичні заяви про вакцини часто перебільшені: мРНК-технології, хоч і перспективні, не гарантують успіху через унікальність ВІЛ. Наприклад, вакцини проти SARS-CoV-2 розробили за рік, бо вірус має меншу мутабельність, тоді як ВІЛ вимагає багаторівневої імунної відповіді, якої ще не вдалося досягти.

Критичний момент — фінансування й етика. Скорочення бюджетів (як-от у США у 2025 році) та зупинка програм, як-от PEPFAR, можуть загальмувати прогрес. До того ж випробування в Африці викликають питання: чи не експлуатуються вразливі спільноти заради даних, якщо ефективність вакцин залишається низькою?

Висновок

Розробки вакцин проти ВІЛ у 2025 році дають надію, особливо завдяки мРНК та гермінативному націленню, проте ризики — від побічних ефектів до низької ефективності — залишаються значними. Для успіху потрібні не лише наукові прориви, а й стабільне фінансування та етичний підхід до випробувань. Міжнародний день вакцини проти ВІЛ — нагадування, що ми на правильному шляху, але попереду ще багато роботи.

Більше новин читайте на GreenPost.