В Україні впроваджується система рейтингового оцінювання будівель за рівнем енергоефективності та найкращих екологічних характеристик

«Зелене» будівництво в Україні набуває дедалі більшого значення в контексті післявоєнного відновлення та європейської інтеграції. Це підхід, який поєднує екологічні, економічні та соціальні аспекти, спрямовуючи будівельну галузь до сталого розвитку. В Україні вже ухвалено низку законодавчих ініціатив, як-от Закон «Про енергетичну ефективність будівель», а також нові державні будівельні нормативи та стандарти, що забезпечують впровадження енергоефективних технологій та екологічних матеріалів у будівництво. Однак для досягнення високих стандартів «зеленого» будівництва необхідно додатково впроваджувати багатокритеріальні рейтингові системи.

Орієнтиром на цьому шляху є міжнародні сертифікаційні системи LEED, BREEAM та DGNB.

Розвиток «зеленого» будівництва під час відбудови України забезпечить створення нових «зелених» робочих місць у галузі.

В Україні вже реалізуються проєкти у сфері відновлення зруйнованих об'єктів соціальної інфраструктури, як-от дитячі садки та школи, з використанням енергоефективних і екологічно чистіших технологій.

У серпні 2025 року починає діяти перший стандарт, що встановлює екологічні критерії та метод оцінювання життєвого циклу громадських будівель. Призначенням цього стандарту є запровадження національної системи рейтингового оцінювання будівель за рівнем найкращих показників енергоефективності та екологічних характеристик.

За структурою нормативний документ відповідає основному набору індикаторів для будівель, що встановлені міжнародними стандартами сталого будівництва, з урахуванням національних умов їх застосування.

«Українська система «зеленого» будівництва створюється на основі стандартів найпоширеніших добровільних рейтингових систем у світі, європейського досвіду впровадження подібних систем з урахуванням національних умов застосування та методу оцінювання життєвого циклу. Сертифікація двоетапна: перший етап — на стадії «П» (Проєкт) і «РП» (Робочий проєкт), а другий — оцінка вже введеного в експлуатацію об'єкта», — розповідає Володимир Скочко, один із розробників стандарту, доктор технічних наук, професор кафедри архітектурних конструкцій Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА), керівник Науково-освітнього центру проєктування та дослідження будівель із близьким до нульового енергоспоживанням при КНУБА.

Робоча група з розроблення стандарту включала експертів національних технічних комітетів стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» (Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління) та ТК 317 «Технічні аспекти стандартизації у будівництві та промисловості будівельних матеріалів» (Київський національний університет будівництва і архітектури).

Стандарт містить 10 категорій вимог, які діляться на дві групи: універсальні та кореговані.

До групи універсальних віднесені категорії, значимість яких для оцінювання життєвого циклу об’єктів залишається незмінною незалежно від території. Зокрема, це:

• 1.управління екологічними аспектами;
• 2.інфраструктура та екологічна сталість території;
• 3.комфорт і безпека внутрішнього середовища;
• 4.система управління відходами;
• 5.захист довкілля при будівництві, експлуатації та демонтажі об'єкта;
• 6.безпека життєдіяльності;
• 7.будівельна продукція, конструкції та матеріали для оздоблення.

Оцінки цих категорій визначаються базовими значеннями і не підлягають коригуванню для обліку регіональних особливостей.

До групи корегованих належать категорії, значимість яких є змінною залежно від природних, кліматичних та економічних особливостей території. Такими категоріями є:

• 8. архітектура і планування;
• 9. раціональне водокористування та стічні води;
• 10. енергозбереження та енергетична ефективність.

Оцінки цих категорій підлягають коригуванню для врахування регіональних особливостей при визначенні стійкості середовища проживання.

Вимоги до будівельної продукції передбачають належне декларування відповідності згідно із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку». На клас рейтингу впливає відсоток будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, екологічно сертифікованих згідно з ISO 14024.

Метод оцінювання відповідності встановленим вимогам стандарту був розроблений Олегом Сергійчуком, доктором технічних наук, професором кафедри архітектурних конструкцій КНУБА, дійсним членом Академії архітектури та Академії наук вищої освіти України.

«Метод рейтингового оцінювання ґрунтується на оцінюванні життєвого циклу з використанням функції бажаності Харрінгтона. Визначення рейтингової оцінки об'єкта відбувається на основі показника оцінки його життєвого циклу S, який розраховують за ваговою функцією від оцінок за категоріями, із встановленими цим стандартом коефіцієнтами впливу. Сертифікованими вважаються об’єкти будівництва, які набрали не менше 0,37 за шкалою бажаності. Залежно від результатного показника рейтингової оцінки об’єкта визначається його клас (маркування) від «бронзового» до «платинового», — пояснює Олег Васильович.

Перша апробація стандарту відбулась під час архітектурного конкурсу серед студентів «Зелена відбудова в дії». Конкурс був організований на базі Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) у партнерстві з Київською ОВА, Національною спілкою архітекторів України, Конфедерацією будівельників України та Інститутом екологічного управління та збалансованого природокористування.

Згодом розроблений проєкт адміністративної будівлі для малих міст підтвердив відповідність «срібному» класу стандарту.

Проект повторного використання адміністративної будівлі, який відповідає класу енергоефективності "А" та "срібному" класу стандарту зеленого будівництва

Реалізувати проєкт «зеленого» будівництва можливо лише за наявності компетентного персоналу. Цей пілотний проєкт було покладено в основу навчального курсу, розробленого Інститутом екологічного управління та збалансованого природокористування.

Інститут запрошує на навчальний курс замовників, архітекторів та інженерів-проєктувальників з енергоефективного «зеленого» будівництва. Запис до груп за навчальним курсом відкрито.

Заявка на навчання

Навчання проводить Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування у партнерстві з Київським національним університетом будівництва і архітектури та ДНУ «Інститут екологічного відновлення та розвитку України».

Підтримка енергоефективності в зазначених проєктах з відновлення України та розробка навчального курсу здійснювалися в рамках проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та за співфінансування Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).