Чому зелені очі мають лише 2% людства

Дослідження еволюції людства свідчать, що протягом переважної частини нашої історії темний колір очей був універсальною ознакою. Навіть на території Європи популяції східних мисливців-збирачів аж до періоду близько 3000 років тому здебільшого зберігали темну шкіру та темні очі, що робить світлу пігментацію відносно новим еволюційним надбанням. Про це пише Forbes.

Наразі вчені виділяють два ключові чинники, які зумовили закріплення цієї ознаки. Перший фактор — нейробіологічний, пов'язаний із географічним розселенням людей на Північ. У регіонах із тривалими зимовими періодами та низьким рівнем інсоляції світла райдужка пропускала більше розсіяного світла до сітківки. Це безпосередньо впливало на роботу епіфіза та регуляцію мелатоніну, виступаючи природним буфером проти сезонного афективного розладу (депресії), який у премодерних суспільствах міг критично знижувати репродуктивний успіх мисливців та збирачів у зимові місяці. 

Другим потужним чинником виступає статевий добір, заснований на естетичних уподобаннях людини. У давніх європейських популяціях, де панував темний фенотип, поява індивіда зі світлими очима ставала помітною та візуально привабливою ознакою. Такий ефект рідкісного фенотипу часто запускає механізм вибору партнера, що за умови зміни тисяч поколінь здатне радикально змінити частоту певних алелей у популяції. Силу цього тиску підтверджують генетичні дослідження: поширення світлих очей не було випадковим дрейфом генів, а підтримувалося потужним еволюційним стимулом.

Головна причина екстремальної рідкісності саме зеленого кольору очей полягає у складності та специфічності умов, необхідних для його виникнення. На генетичному рівні архітектуру кольору контролює взаємодія генів OCA2 (що керує білком P та меланіном) та регулятора HERC2. Однонуклеотидна заміна фактично перемикає колір між карим та блакитним. Проте зеленого пігменту в природі не існує. Цей колір є чистою біофізичною ілюзією, що виникає при унікальному збігу трьох факторів: проміжної концентрації меланіну в райдужці, наявності жовтого пігменту ліпохрому в стромі та ефекту Релеєвського розсіювання світла на колагенових волокнах. Найменше відхилення від цього балансу перетворює колір на сірий, карий або блакитний, що й пояснює, чому зелені очі залишилися локалізованими переважно в кельтських та нордичних лініях і не отримали глобального поширення.

Більше новин читайте на GreenPost.