В Україні науковці бʼють на сполох через збільшення рубок в лісах

В Україні ініціатива щодо збільшення обсягу рубок, для забезпечення армії та населення дровами, має значні ризики, адже корупція та відсутність надійних механізмів захисту старих природних лісів може призвести до втрати найцінніших природних скарбів. 

Про це заявив Єгор Гриник, біолог, ГО "Українська природоохоронна група", повідомляє Українська правда.

Протягом останніх місяців українська влада неодноразово заявляла про плани проводити в лісах більше рубок, зокрема міністр захисту довкілля Руслан Стрілець та голова Держлісагентства Юрій Болоховець.

Ще в березні Верховна Рада скасувала "сезон тиші" – заборону деяких рубок протягом весняного періоду розмноження тварин в лісах, яка заважала лісівникам. А Міндовкілля підготувало декілька проєктів постанов, якими планується спростити проведення деяких видів рубок (зокрема, санітарних). 

“Щось з цього екологічна громадськість вже відбила, а щось, скоріше за все, таки буде ухвалене”, – сказав Гриник.

Обсяг заготівлі вже збільшився в окремих областях. Так протягом травня-липеня 2022 року в Одеській області зрубали 169%, в Чернівецькій – 126%, у Вінницькій – 117% від показників аналогічного періоду 2021 року.  Аргументація влади щодо необхідності збільшення обсягів рубок: економіка переживає не найкращі часи, тож збільшення обсягів рубок має підтримувати її на плаву; збільшилася потреба в деревині, насамперед для армії, а також для опалення; чимало старих лісів потребують "оновлення".

“Підняття економіки” За багатьма оцінками, ще до війни в Україні десь 30% деревини вирубувалося без жодних документів. Тобто ніякі податки за заготівлю та продаж такої деревини до бюджетів не йшли. 

“Наскрізь корумпованим залишається й процес продажу "білої" деревини (занижені ціни, відкати тощо), що також не надто прибутково для держави”, – сказав він.

Біолог додав, що в умовах війни потрібно приділити максимальну увагу прозорості та зробити "білою" ту деревину, яка й так рубається, а не фокусуватися лише на серйозному збільшенні обсягів рубок Для цього потрібно ухвалити законопроєкт №4197-д про ринок деревини, забезпечити повну та публічну простежуваність кожного зрубаного дерева. 

“Ці дані вже є, але влада не спішить їх оприлюднювати”, – зазначив Гриник. Також необхідно забезпечити своєчасну та якісну публікацію усіх документів на рубки та почати реформувати екоінспекцію, ухваливши законопроєкт №3091.

Зростання потреб армії та населення в деревині В Україні дійсно є потреба в деревині, однак існують нюанси: Що саме рубатимуть на дрова: старі природні ліси або штучні посадки сосни разом з плантаціями чужорідних дерев на кшталт акації?  Гриник зазначив, що другий варіант для природи кращій. Однак законодавчо немає жодних перешкод перед вирубкою останніх старих лісів, що вже відбувається в багатьох областях. Потребу в деревині для ЗСУ необхідно закривати за рахунок рубок в штучних лісах, а не в старих природних. В Україні існують так звані військові лісгоспи, що підпорядковуються Міноборони. З квітня 2022 року понад 25 тисяч кубометрів деревини з таких лісів отримали сертифікати на експорт. 

“Чому військові лісгоспи продовжують продавати деревину за кордон, а не віддають її для потреб ЗСУ?”, – наголосив біолог.

Оновлення старих лісів Через масштабні рубки більшість українських лісів вже давно перейшли з категорії "старі та природні" в категорію "штучні посадки”, так званні монокультури.

“Ті старі природні ліси, які ще залишилися – це скарб країни, безцінний з точки зору охорони природи та попередження зміни клімату”, – наголосив Гриник. Блоховець запропонував брати дрова у важкодоступних ділянках у горах, заболочених лісах, бо ліс там старіє, всихає, відмирає, падає, гниє. “Міністр захисту довкілля говорить про абсурдне "оновлення" лісів. Усе це: типово-радянський підхід до природи, як до "ресурсу", який треба освоїти. Бажання заробити за рахунок майбутнього українців, – підкреслив він. – Навряд чи це допоможе подолати ворога. Однак негатив ще можна попередити. Потрібна політична воля.”