Українці місяцями залишалися без медичної допомоги та ліків під час окупації: головне з доповіді «Лікарів без кордонів»

Під час російської окупації українські мирні жителі могли місяцями залишатися без медичної допомоги та ліків, йдеться у доповіді міжнародної гуманітарної організації «Лікарі без кордонів». Багато медичних установ на захоплених територіях було зруйновано чи пограбовано, а окупаційна влада і російські військові часто не забезпечували хворих ліками.

До опублікованих у доповіді висновків «Лікарі без кордонів» дійшли на підставі оглядів і консультацій близько 11 тисяч мешканців окупованих територій Херсонської та Донецької областей після звільнення. Також організація офіційно задокументувала свідчення 48 пацієнтів і медичних працівників, «значно більше» свідчень було отримано у приватних бесідах. Про це розповідають у «Важливих історіях».

65 % потерпілих від відсутності медичної допомоги були літніми, людьми, які зазнають труднощів при пересуванні або страждають на хронічні захворювання: гіпертонію, серцево-судинні хвороби, діабет тощо. Часто ці люди місяцями не отримували лікування. Також вони страждали від нестачі продуктів, що призводило до недотримання належної дієти, погіршення зору, зниження мобільності та підвищення залежності від інших людей.

Забезпечення лікарів і пацієнтів необхідними ліками та медичними матеріалами залежало від російських військових і чиновників окупаційних адміністрацій. Іноді вони просто відмовлялися вирішувати ці питання, іноді просили скласти списки, але згодом далеко не завжди надавали те, що потрібно.

«Я разів десять віддавав їм ці списки. Там було 86 пунктів, а вони дали лише десять: бинти, марлю, целофанові покривала, катетери, шприци та трохи ліків — болезаспокійливі та протизапальні. Я питаю: „Як мені лікувати, наприклад, гіпертонію чи діабет?“» — розповів лікар із лікарні на Херсонщині.

За словами медика «Лікарів без кордонів», він оглядав пацієнта, який протягом кількох місяців перев'язував собі рану під час окупації. У чоловіка не було ні засобів, що дезінфікують, ні перев'язувального матеріалу: він прав бинти і знову використовував їх.

Також у пацієнтів виникали складнощі для того, щоб дістатися медичних закладів. Чоловікові з села Борозенське, що зламав ногу, на Херсонщині довелося їхати 50 км до лікарні в Бериславі — медпункт у його селі був сильно пошкоджений від обстрілу, обладнання звідти вкрали. Йому з дружиною довелося подолати 12 російських КПП, їм вдалося дістатися Берислава до комендантської години.

Співробітники «Лікарів без кордонів» кілька разів особисто ставали свідками обстрілу медичних закладів, йдеться у доповіді. 4 квітня 2022 року група лікарів відвідувала онкологічну лікарню у Миколаєві, де після війни почали лікувати поранених. Там вони потрапили під обстріл, а коли вийшли з укриття, то побачили на вулиці вбитих і поранених. Пізніше того дня було обстріляно миколаївську педіатричну лікарню. Співробітники зазначають, що там не було глибоких вирв від вибухів, але було багато невеликих отворів у стінах та на землі: такі сліди залишаються після використання касетних боєприпасів.

4 квітня влада Миколаївської області повідомляла, що в результаті російських ударів по Миколаєву загинули десять осіб, у тому числі одна дитина. Внаслідок обстрілів постраждали, зокрема, дві лікарні та центр профілактичних хвороб.

«Лікарі без кордонів» із посиланням на чиновників Херсонської області повідомляють, що у підконтрольній Україні частині регіону зруйновано 89 медичних закладів. За оцінками організації, лише в Херсонській області доступу до медичних закладів не має 163 тисячі осіб.

Також ми розповідали про Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини і гідності жертв: український вимір.